Тимчасовою домівкою для безхатьок та людей із алкогольною та наркотичною залежністю є центр реабілітації, що у селі Медведівка на Чигиринщині. Там вони працюють фізично та моляться, аби повернутися до нормального життя, розповів Суспільному один із засновників центру Микола Сташук.

Діє Центр із 2009-го року. Розташований він на околиці села. Нині в ньому перебувають 12 чоловіків.

Євгеній з Черкас приїхав у Медведівку, аби змінити своє життя. У свої 52 роки він лишився без сім'ї, даху над головою та пиячив.

"Здебільшого я працював вантажником на ринку. Одна жінка розповіла про цей центр, подзвонили, поспілкувалися і мене забрали сюди. Мене все влаштовує. Хочеться почати нове життя, принаймні, спробувати", – зазначив чоловік.

У реабілітаційному центрі Євгеній годує та доглядає свійських тварин. Там вирощують свиней, кролів та корів. Є і маленькі телята.

Роботи вистачає на всіх, додав підопічний Володимир Попович. У Центрі чоловік за головного кухаря. Потрапив у нього два роки тому, коли опинився на вулиці:

"Так сталося, що опинився без житла. Сім'я була, дочка живе вже окремо. Жінка та батьки померли. Лишився сам".

У Центр, додав чоловік, приїхав, аби змінитися. У вільний від роботи час він читає християнську літературу та молиться. А ще, додав, кинув пити та палити.

Пів року перебуває на реабілітації у Медведівці киянин Віктор Кудря. Його не було кому доглядати після мікроінсульту. Спробувати такий вид реабілітації порадив кум:

"Тут добре, якщо потрібно, то один за одним доглядаємо, буває таке, що навіть переодягатися допомагаємо".

Жителя Кіровоградщини Валерія Дозорова до Центру забрали з черкаської лікарні. Чоловік розповів: через катаракту почав стрімко втрачати зір, потребував операції, а допомогти і доглянути його було нікому – жінка померла, а діти живуть далеко.

– додав він.

Усі потреби Центру забезпечують зусиллями волонтерів та спонсорів, зауважив Микола Сташук. Для цього, пояснив він, відкрили фонд "Сила доброти".

"Є друзі, є партнери, які нам допомагають, хтось 200, 300, 500, хтось тисячу гривень перераховує. У середньому в тиждень потрібно близько чотирьох тисяч гривень", – зазначив він.

Господарство тримають самі для себе, додав Микола Сташук, аби не залежати від того, що відбувається в країні. З весни, зазначив він, планували зробити равликову ферму. Саму будівлю, де живуть підопічні, в майбутньому хочуть зробити двоповерховою: на другому поверсі будуть кімнати, на першому – їдальня, зауважив чоловік.

"Хочемо, щоб люди, які сюди потрапляють, відчули, що вони комусь потрібні, що це їхня родина, що їх звідси ніхто не гонить. Тут не палять, не п'ють, не матюкаються, один одного поважають", – розповів він.

Зі слів Миколи Сташука, за 12 років існування реабілітацію у Центрі пройшли дві сотні людей.

Авторка Наталія Старинець

Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України

Читайте також "Ціла родина тварин": як черкасці опікуються вуличними тваринами Палять свічки і грають у дрейдл: як у Черкасах євреї відзначають Хануку Літають у космос і моделюють 3D-принтером: черкаські школярі опановують STEM-освіту

Джерело