Генеральний прокурор України у 2019-2020 роках Руслан Рябошапка вважає, що найбільшим прорахунком нинішнього керівництва Офісу генпрокурора є те, що так і не запрацювала Вища рада прокурорів. Про це йдеться у публікації «Главкома» «Туга за Пшонкою. Що святкує відреформована прокуратура?».

Експосадовець пояснив, що сама концепція реформи прокуратури передбачала набагато більше і не обмежувалася переатестацією прокурорів. Сюди входили: діджиталізація кримінального судочинства, створення стандартів діяльності прокурорів, запуск служби для роботи з потерпілими злочинів, це і відкриття нових приймалень, зокрема для роботи з викривачами; запуск Вищої ради прокурорів, що мала замінити кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів (її робота була зупинена на два роки, але наприкінці вересня 2021 року відбулось переформатування старого органу, який сформували з прокурорів, вчених і суддів у відставці – «Главком»).

«Згідно з реформою, більшість крісел у Вищій раді мали отримати не прокурори, а представники громадянського суспільства, адвокати. Чим важливий цей орган? Якщо його не контролює генеральний прокурор, то він не має впливу на незаконне звільнення своїх підлеглих. Якби сьогодні діяла б Вища рада прокурорів, то жоден із заступників генпрокурора не дав би вказівки підлеглим, умовно, завести кримінальну справу на Гео Лероса за середній палець. Натомість відновлена кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів – це постсовок, підконтрольний генпрокурору і, зрозуміло, що цей орган не захищатиме рядових прокурорів», – наголосив Рябошапка.

Крім цього, колишній генпрокурор заявив, що в органах прокуратури «нині твориться беззаконня, справи знову продаються, у багатьох випадках прокуратура перейшла на комерційні рейки, які працювали до вересня 2019 року»