На розгляді Конституційного Суду сьомий рік лежать три подання від Верховного Суду і 47 народних депутатів із клопотаннями визнати неконституційними низку пунктів закону «Про очищення влади». Про це йдеться у публікації «Главкома» «Повстання люстрованих. Як колишні прокурори помстилися державі».

Як вважає колишня директорка департаменту з питань люстрації Мін’юсту Тетяна Козаченко, Конституційний Суд повинен був надати всі відповіді ще шість років тому. Однак проявив себе винятково як політичний кон’юнктурний орган, що не здатний винести ані позитивного, ані негативного рішення.

«Суд фактично самоусунувся від виконання обов’язків задля власної безпеки і комфорту. І є багато пояснень, чому так відбувається, і ще більше історій, чому влада крутиться, як вуж на пательні, і її посадовцям все важче і важче утримуватися на посадах. Питання повинні бути до влади: чому ставлять себе вище закону і чому немає правосуддя?» – зазначає вона.

Екснардеп Ємець додав: «Частина суддів Конституційного Суду підпадають під закон про люстрацію. У них є очевидний конфлікт інтересів. Про це я говорив, коли був представником Верховної Ради у Конституційному Суді. Тому глибоко сумніваюся, що цей склад суду винесе фінальне рішення з цього питання».

«Главком» надіслав запит до Конституційного Суду з проханням пояснити, на якій стадії розгляд справи щодо відповідності Конституції України (конституційності) статей Закону України «Про очищення влади». Крім цього, ми запитали, що заважало суду за останні шість років винести кінцеве рішення. Однак Конституційний Суд проігнорував запит, не надавши відповіді.