Середня зарплата виховательок у державних та комунальних дитячих садках України складає близько 5 тисяч гривень. При цьому більшість працівниць оцінюють свою роботу, як таку, що пов’язана з надзвичайно високим стресом.
Про це свідчать дані опитування персоналу садочків від Центру соціальних та трудових досліджень.
Як вказано, середня місячна зарплата опитаних – 5241 грн, що становить фактично половину від загальної середньої зарплати по країні (9386 грн).
найбільшу середню місячну зарплату має адміністрація (директори, завідуючі, заступники) – 6893 грн;
найменшу – технічний персонал (прибиральниці, двірники, кухарки тощо) – 3811;
виховательки груп загального розвитку – 5051;
помічниці виховательок – 3972.
Матеріальний стан своїх сімей до карантину виховательки оцінили у більшості випадків (55%), як такий, що “вистачало грошей на їжу, але купувати одяг було важко”. Для 32% вистачало грошей на їжу, одяг та інші невеликі покупки, але не вистачало на великі покупки (холодильник, меблі тощо), не мали(а) змоги заощаджувати. 9% не вистачало навіть на їжу, і лише 4% жили у повному достатку.
В свою сторону часто чую фразу “Вона знала на яку роботу йде! Вона за це гроші получає!” Обідно, аж до сліз…. коли працюю, вкладаю в дітей душу, а отримую мізер. На своїх дітей інколи сил не вистачає, коли приходжу з роботи… Це наболіле, – йдеться у коментарі однієї з респонденток.
У період карантину матеріальний стан 42% дещо погіршився, у 25% він значно погіршився, у сім’ях 32% значних змін не відбулося і у 1% стан дещо/значно покращився.
Я не думаю, що щось може змінитися від моєї думки, від нас вимагають працювати дистанційно, не даючи для цього ресурсів, ноутбуків і плати за інтернет, але вимагають всього і за свої кошти, – прокоментувала одна з респонденток.
Серед інших поширених джерел ресурсів найчастіше вказували городи і господарства (46%), підробітки (14%), грошова допомога близьких, рідних, друзів (12%), кредити, позики, як у банку, так і в знайомих (24%).
Низьке матеріальне забезпечення, недостатня підтримка держави соціальною допомогою, в результаті – необхідність забезпечувати себе підсобним господарством, підробітками, розраховувати на матеріальну допомогу рідних та друзів, жити в борг, – зазначають авторки дослідження.
У якості соціальної допомоги 43% виховательок отримували одноразові грошові виплати, пенсії по віку чи інвалідності (12%), субсидії (12%), щомісячну грошову соціальну допомогу, чи пільги (3%). 17% опитаних зазначили, що не мали потреби у соціальній допомозі, а 18% зазначили, що їхні сім’ї потребують соціальної допомоги, але не отримують жодної.
Що ж стосується стресу на робочому місці, то по шкалі від 1 (стрес практично відсутній) до 10 (стрес надзвичайно високий) лише 22% виховательок оцінили свій рівень стресу від 1 до 5, а відповідно 78% оцінили його – від 6 до 10. Понад половина опитаних (57%) оцінили рівень стресу від 8 до 10 балів.
Одна з респонденток на прохання залишити контакти для більш розширеного інтерв’ю зазначила:
В нас такий директор та методист, що я боюся вказувати, бо мене розрахують. . .
Однак при цьому, вказуючи задоволення від роботою по шкалі від 1 (дуже незадоволена) до 5 (дуже задоволена), більшість вказали, що вони задоволені роботою в садочках (54%). 31% оцінили задоволеність роботою в 3 бали, а лише 15% в 1 чи 2 бали.
Дослідження проводилося методом онлайн опитування з 4 по 10 травня 2020 року. Опитано 5009 працівниць та 23 працівників з усіх регіонів та типів населених пунктів України (86% опитаних мешкає у міських поселеннях, 14% – у сільській місцевості). Дослідження проводиться за підтримки фонді ім. Рози Люксембург в Україні.
