Не продавати, а переробляти молоко від своїх корів вирішили мешканці Піщанської громади на Вінниччині. Роблять це за дідівськими технологіями — у печі. Молочарню облаштували у приміщенні занедбаної сільської амбулаторії. Утримують її за власні гроші. Розповіла Суспільному Людмила Христич, жителька Городища.

До приміщення провели воду, поставили бойлер, зробили каналізацію, виготовили стелажі.

Молоко до цеху приносять усі, хто тримає корів. Його переробляють на сир, сметану, бринзу та масло. Гроші селяни отримують за принесені літри, втім щомісяця ця сума різна, бо залежить від кількості реалізованої продукції з цього молока.

Не продавати, а переробляти молоко вирішили мешканці громади на Вінниччині

Аби не продавати корів і самостійно переробляти молоко, 5 сімей обʼєдналися у кооператив і зайнялися соціальним підприємництвом. Зі старої занедбаної амбулаторії зробили мініцех. Приміщення відремонтували, каже Христич, грошима допоміг колишній односелець.

"Самому вдома важко переробляти цю продукцію, тому що є ще якесь господарство. Самі склалися, зробили ремонт і почали виготовляти продукцію", — каже Людмила Христич.

Сир відігрівають у печі. Таких у молочарні побудували 4, — розповідає робітниця Надія Тиворська. У нагріту піч на спеціальній таці завантажують прокисле молоко. Одночасно можна відігріти 39 банок, — додає Тиворська.

З відігрітого сиру зливають сироватку, а сировину підвішують на марлі. Для цього у молочарні теж облаштували спеціальну кімнату. Власники молока сироватку забирають додому, нею, каже Людмила Христич, годують свиней.

Для зберігання молочної продукції в мініцеху обладнали холодильну камеру. Окремо закупили кілька холодильників для сметани.

Молочарня у Городищі існує вже 6-тий рік. Восени, каже співорганізаторка соціальної молочарні, за тиждень вдається виготовити 200 кілограмів сиру та близько 120 кілограмів сметани. Тут же продукцію і продають. Купують і односельчани, і мешканці сусідніх громад.

Наприкінці тижня рахують прибуток та розраховуються з людьми. Втім заробити на цьому поки не вдається. Та й створювали, кажуть, не для прибутку, а щоб врятувати корови від забою.

Читайте також

"У пам’ять про льотчика Дмитра Шкарбуна". На Вінниччині висадили яблуневий сад Переселення пернатих: вінницьких лебедів з озера перевезли у зоодворик

Джерело