Не дарма аналітики зараз пов'язують падіння рейтингів із тарифами. Це одвічна тема, яка може добряче розлютити українців і просадити їхні вподобання. Україна зайшла в дуже турбулентний опалювальний сезон. Міста й села, які ризикували замерзнути, поступово таки почали давати тепло в наші з вами оселі. Утім, і досі непереливки й холодно деяким бюджетним організаціям – школам, лікарням, дитсадкам. Вони шукають вихід зараз, як купити дешевий газ, бо температура за вікном не чекатиме.
Тож, з одного боку, проблеми з газом, а от з іншого – з вугіллям. Його на складах – у 4,5 рази менше, ніж має бути. Більшість теплових енергоблоків стоять. То чому Україна опинилася без вугілля й невже на нас чекають віялові відключення – у сюжеті "Підсумків тижня".
Пожежа в лікарні, закоротило обігрівач, загинула пацієнтка. Загорілося в центрі Києва, причина вогню – та сама, помер відомий науковець. Доба без світла, мережа в будинку не витримала навантаження. Таких історій десятки. Температура знизилась, а опалення не подали.
"Уже прийшла інформація від районних і міських служб, що наш будинок буде підключений аж 30 жовтня, тобто через тиждень. А він обіцяє бути холодний. Люди масово увімкнуть електронагрівачі. Дай бог, щоб такого не трапилося, але, на жаль, будуть ставатися подібні ситуації", – зазначив член правління ОСББ, автор проєкту "Твій дім" Володимир Гуцул.
Та цієї зими на Україну чекає ще більша проблема. Країні не вистачатиме світла. На складах теплових станції, які виробляють струм, критично мало вугілля. Для опалювального сезону станціям потрібно майже 3 млн тонн твердого палива. За фактом на складах зараз учетверо менше. Такого ще не було.
"Ми працюємо, щоб у кожного українця було світло й тепло і не було віялових відключень. Йдуть постійні поставки, вугілля їде. Ситуація така динамічна", – наголосив голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики Андрій Герус.
І непередбачувана. Бо до морозів залишилося два-три тижні, а склади істотно поповнити не вдається. На деяких ТЕС запасів вугілля залишилися на кілька днів. Як-от станції у Слов'янську, Кривому Розі чи Змієві. На ринку теплової генерації світла три великих гравці. Вісім ТЕС належать компанії ДТЕК. Її засновник Ринат Ахметов. У державній власності три теплові станції. Ними керує підприємство "Центренерго". Ще одна ТЕС належить компанії "Донбасенерго" Максима Єфімова. До зими не готові всі. Жодна станція не має запасу вугілля на морози. Україні загрожують віялові відключення. Якщо світла не вистачатиме, то спочатку його перекриють підприємствам, далі буде приватний сектор, і лише потім – великі міста.
"Не будуть вимикати електроенергію лише в урядовому кварталі. А мало би бути все навпаки", – уточнив член комітету Верховної Ради з питань енергетики Михайло Волинець.
Дати більше світла мають атомні станції. Цьогоріч ремонти блоків АЕС і справді закінчили вчасно. В "Енергоатомі" додають, що взимку увімкнуть усі блоки.
"Ми віддамо все, що зможемо. У нас немає резерву потужності. Вистачить чи ні – це питання не до мене, а до Господа Бога. Якщо буде тепла зима, то вистачить, якщо буде холодна, тоді,а звичайно, не вистачить", – зазначив в.о. генерального директора "Енергоатому" Петро Котін.
Але великі сподівання на атомну енергетику можуть виявитися марними. АЕС виробляють найбільше світла. У жовтні, наприклад, ідеться про 57% від загальної частки, тоді як теплові станції – 26%. Це менше, ніж зазвичай. ГЕС теж працюють на повну, як і інші виробники світла. Тобто ще більше струму видати ніхто з них не може.
Робота теплових станцій надзвичайно важлива для безпеки усієї енергосистеми України. ТЕС можуть швидко зменшити чи збільшити виробництво енергії. Бо, наприклад, вночі потреба у струмі падає, а зранку чи ввечері, навпаки, зростає. А зберігати світло "про запас" неможливо.
"Базовий режим – це особливості виробництва електроенергії на АЕС. За технологічними регламентами не можна збільшувати потужність чи зменшувати, як це можуть робити на теплових електростанціях. Інакше це просто небезпечно з точки зору ядерної та радіаційної безпеки.
У міністерстві енергетики вдають, що проблеми немає", – пояснила членкиня Колегії Державної інспекції ядерного регулювання України Ольга Кошарна.
Резерви шукають за кордоном. Державна компанія "Укренерго" хоче купувати світло. У Білорусі та Росії.
"Треба розуміти, що більша частина України – це об’єднана енергетична система, вона синхронізована з Росією, Білоруссю та Молдовою. У Молдови цього ресурсу немає. Залишається Росія і Білорусь, які з політичних міркувань є небезпечними", – наголосив експерт із питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
Тому якщо вугілля на складах не буде, то більша частина України стане залежною від поставок світла з Росії та її сателіта Білорусі. Бо купити струм з ЄС можна лише для трьох західних областей. Це так званий Бурштинський енергетичний острів. Він уже приєднаний до мереж Євросоюзу.
"Україна буде змушена звертатися до Росії та Білорусі за постачанням електроенергії. Що може бути поставлено в залежність від політичних поступок з боку України", – зазначив економіст Борис Кушнірук.
Ще один варіант – спалювати газ на теплових станціях, аби виробити світло. Торік країна так і робила. Але з теперішніми цінами на газ на таке уряд навряд чи піде. Бо зрештою і блакитного палива на опалення не вистачить, і світло буде "золотим".
"Ми маємо 18,5 мільярдів кубометрів газу у сховищах. Це більше, ніж у середньому за 10 років. Наявного природного газу має вистачати, звичайно, якщо не буде ніяких форс-мажорних незрозумілих ситуацій", – уточнив в.о. генерального директора "Укртрансгазу" Сергій Перелома.
Попри це, мільйони осель українців і досі без тепла. Громади економлять. Поки що лише на газі. Хто як може.
Зіграти Бетховена на бандурі й заспівати німецькою для Устини Федотової не проблема. Дівчина займається музикою сім років. Зазвичай взимку вчитися було не надто приємно. Все змінилося торік.
"Стало тепліше, інколи навіть жарко буває. Але коли нам зробили утеплення, то набагато зручніше й комфортніше. У холод бандура швидко розлаштовується, а голос, зв'язки вони звуться", – зазначила вона.
Школи, садочки, басейн та музична школи. Майже три десятки громадських будівель у Луцьку не впізнати. Типова радянська будова дістала нове життя. Енергоефективні вікна, полагоджені комунікації, утеплений фасад. На капітальне оновлення в Луцьку скидалися всі. Найбільше коштів – це кредит від скандинавських країн. Майже 3 млн євро виділила міська влада. Ще понад мільйон – це грант від європейських донорів.
\
"Якщо порівняти попередні роки в нашому басейні, якщо це зимовий період часу, ти приходиш на
роботу – на стінах був конденсат і був іній", – розповів директор басейну Олександр Сологуб.
Кредитні гроші Луцьк повертатиме 10 років. Але попри це громаді вигідно. Тепер значно заощадять на опаленні, а в умовах дорогого газу це єдиний вихід для всіх міст.
Сергій Барбу, Микола Довгий, Сергій Клименко, "Підсумки тижня"
Джерело
