На штучному рифі, який екологи розмістили 2020 року у водах Чорного моря, поблизу Кінбурнської коси, оселилися мідії. Це показник того, що риф "прижився".

Як змінився риф за цей час та які плани у дослідників надалі – дізнавалася кореспондентка Суспільного Світлана Кльосова.

На узбережжі Чорного моря, де розташований Національний природний парк "Білобережжя Святослава", на глибині п'ять метрів розмістили штучний риф. Виготовили його з мушель устриць та помістили у мішки з екологічного пластику. За рік пластик майже розчинився у воді, а конструкція з мушель закріпилася на дні.

На Миколаївщині екологи створюють штучні рифи з мушель. Планують відновити популяцію мідій

"Субстрактом для цього рифу слугувала устрична мушля, яка після рекреаційного сезону на устричній фермі слугує як біосміття. Ми дали цим мушлям друге життя: вони були занурені в мішки з екологічного пластику – ecofriendly", – розказав голова громадської організації "Кінбурн" Микола Грубий.

Восени 2020 року занурили близько тонни мушель. Все це відходи з устричної ферми, які підприємство надало безкоштовно.

"Устрична мушля є достатньо твердим матеріалом для створення рифу. Вона є природним матеріалом, вона не створює шкоди акваторії моря", – розказав Микола Грубий.

Що два місяці протягом року дослідники з Херсонського університету кафедри водних біоресурсів Павло Кутіщев та Євген Полтавчук приїжджають на Кінбурнську косу і спостерігають за змінами рифу.

"Зараз ми зібрали обладнання, яке необхідне нам для занурення: балони по 12 літрів, компенсатори. І також зібрали фототехніку для того, щоб фіксувати під водою відео- і фотоматеріал", – розказав Павло Кутіщев.

На рифі під водою вже оселилися підводні тварини, риф обріс водоростями.

"Цікаво було спостерігати за цим штучним субстратом, як швидко на ньому поселяться личинки мідій, як швидко вони почнуть рости на цьому субстраті. І, в результаті, ми бачимо після постійного моніторингу, що рифи опанували багато гідробіонтів, вони повністю заросли мідіями, які дуже добре фільтрують воду. Візуально можна сказати, що там приблизно декілька тисяч мідій на цих обростаннях", – розказав Павло Кутіщев.

Проєкт має екологічну мету і покликаний очистити Чорне море. Адже одна мідія на день може профільтрувати близько 200 літрів води.

Читайте також: "Енергозбереження. Які технології впроваджують на Миколаївщині".

"Річ у тому, що ці рифи прискорять самовідновлювальну здатність моря, тобто самоочищення. Адже раніше були багаті поселення мідій, і була така ілова мідія, і фільтраційна здатність моря була значно більшою ніж сьогодні. Тепер унаслідок гіпоксії ґрунтів, внаслідок сірководню, внаслідок антропогенного впливу природні популяції мідій дуже сильно скоротилися. А от на субстратах мідія зазвичай з’являється. В неї там практично немає ворогів, ці рифи стають таким природним біофільтром", – розказав Павло Кутіщев.

Штучний риф – це спільний проєкт національного природного парку "Білобережжя Святослава", громадської організації "Кінбурн" та програми Emblas. Основні витрати стосувалися транспортування тонни мушель та закупівлі мішків з екопластику.

"Після виникнення такої ідеї ми вийшли з ініціативою до програми Emblas з моніторингу Чорного моря, які також підтримали цю ідею. Вона була підтримана рядом відомих науковців і організацій, у тому числі таких як Інститут морської біології тощо. Після цього ухвалили спільне рішення закласти цю природну ділянку", – розказав заступник начальника відділу державної охорони природного парку "Білобережжя Святослава" Дмитро Євдокимов.

Автори проєкту планують розвивати його й надалі. У планах – закласти більшу ділянку рифів і зробити їх з мушель морських шкідників – рапанів.

Читайте нас у Telegram, Viber та Instagram.

Джерело