Іван Козленко, Дарія Бадьйор, Ірина Подоляк та Ольга Сагайдак створили Коаліцію діячів культури, закликав всіх підписати маніфест на захист нових культурних інституцій від втручань влади у їхню роботу.

16 жовтня на Конгресі Культури у Львові вони презентували створення Коаліції і оприлюднили маніфест. У ньому йде мова про те, що завдяки реформам, ініційованим знизу громадянським суспільством, Україна пережила постмайданне культурне відродження й почала здобувати суб’єктність у міжнародному культурному полі. Однак представники влади та старих еліт стали втручатися в демократичні процедури культурних інституцій, нехтуючи цінностями і довірою спільнот.

"Культуру не можна узурпувати. Її не можна поставити на службу політичній кон’юнктурі. Вона рівною мірою належить усім", - зазначено в маніфесті, у якому також прописано, що коаліція створюється задля захисту фундаментальних змін і доброго врядування у сфері культури.

У якості волонтерів, ентузіастів, фахівців та творців культури, засновується загальнонаціональна мережа координації, адвокації та взаємодопомоги. Мета - максимальна лібералізація процесів, якнайширша доступність культурних продуктів, заохочення розвитку вільної особистості.

У планах учасників Коаліції провести ревізію політик, інвентаризацію процесів управління та ухвалення рішень у сфері культури. Виявити недоліки, системні помилки та структурні невідповідності державних політик. З’ясувати їх причини та запропонувати нові моделі ефективної взаємодії.

"Задля цього ми згуртуємо правників, інноваторів, реформаторів із різних сфер для радикальної зміни законодавства та забезпечення незворотності поступу, заснованого на принципах прозорості, доброчесності та ефективності", - зазначено в документі. Прочитати і підписати маніфест можна за посиланням. Однак організатори ініціативи акцентують, що їх цікавить якість, а не кількість підписів.

"Це не буде формальне об'єднання. Це буде об'єднання дієвців. Ми не переслідуємо мету понаоб'єднувати тисячі осіб чи інституцій, ми хочемо розділити з вами відповідальність", - сказала Подоляк.

Вона також розповіла, що ідея створити об'єднання виникла після низки подій. Наприклад, коли діячі культури захотіли оголосити заяву на підтримку Українського культурного фонду, то не знали на якому ресурсі це зробити. Або у Львові відкрилася виставка і на третій день з неї зняли роботи художника, бо на них написано Suck my dick і Kiss my ass. "Ми це абсорбуємо, ми це приймаємо, ми це легетамізуємо, ми не маємо можливості висловитися з цього приводу. Може ми немає що сказати? Може ми ми не маємо майданчика, щоби нашу спільну позицію виробити?" - сказала Подоляк.

Підписуючи маніфест, людина погоджується бути його амбасадор(к)ами: розділяти зазначені цінності документи та говорити про них із іншими (не лише в колі дієвців культури), зазначили організатори. У найближчі два місяці вони проведуть зустрічі з дієвцями культури в п'яти містах України: Дніпро, Івано-Франківськ, Львів, Одеса, Харків.

Що відомо Коаліцію створили критикиня й редакторка розділу "Культура" видання "Лівий берег" Дарія Бадьйор, кінознавець та колишній директор "Довженко-Центру" Іван Козленко, колишня заступниця міністра культури та авторка багатьох законів зі сфери культури Ірина Подоляк, співзасновниця Dofa.fund Ольга Сагайдак. За перші дві доби маніфест підписали близько 200 осіб. Маніфест дієвців культури

Ми – ті, хто народився до, і ті, хто народився після 1991-го року, – мали різні шляхи до свободи, але вони перетнулися під час Революції гідності. Відтоді ми маємо спільний шлях.

Це шлях солідарного творення культури відкритого суспільства на базі демократичних цінностей.

Кожен на своєму місці – в регіонах та в столиці, в органах влади та в громадському секторі, на чолі інституцій та в горизонтальному просторі низових ініціатив – ми працювали і працюємо, керуючись принципами прозорості, підзвітності, рівноправності, інклюзивності та різноманітності.

Наслідком цієї роботи стало зародження нової архітектоніки сфери культури, позбавленої привілеїв, змов та патерналізму.

Завдяки реформам, ініційованим знизу громадянським суспільством, Україна пережила постмайданне культурне відродження й почала здобувати суб’єктність у міжнародному культурному полі.

Натхненні спільним успіхом, ми вважали, що ці зміни незворотні.

Однак, спочатку спорадично, а дедалі все системніше й зухваліше, представники влади та старих еліт стали втручатися в демократичні процедури, нехтуючи цінностями і довірою спільнот.

Сервільність і непотизм, повсюдний конфлікт інтересів, інструменталізація культури і деградація репутації стали витісняти незалежність і компетентність.

Сфера культури знову невблаганно скочується в прірву корупції, профанації та неефективності.

Ми не будемо миритися з таким станом речей.

Ми вважаємо, що якісні зміни, які довели свою ефективність, мають залишатись відправними точками для подальшого розвитку культури.

Ми віримо, що базовані на презумпції доброчесності та фаховості демократичні принципи є не лише виправданими, але й необхідними.

Ми знаємо, що ефективний і вільний розвиток культури потребує адвокації та уваги всіх дієвців.

На захист цих фундаментальних змін ми об’єднуємось задля доброго врядування у сфері культури. Як волонтери, ентузіасти, фахівці та творці культури, ми засновуємо загальнонаціональну мережу координації, адвокації та взаємодопомоги.

Наша мета – максимальна лібералізація процесів, якнайширша доступність культурних продуктів, заохочення розвитку вільної особистості.

Ми маємо намір провести ревізію політик, інвентаризацію процесів управління та ухвалення рішень у сфері культури. Виявити недоліки, системні помилки та структурні невідповідності державних політик. З’ясувати їх причини та запропонувати нові моделі ефективної взаємодії.

Задля цього ми згуртуємо правників, інноваторів, реформаторів із різних сфер для радикальної зміни законодавства та забезпечення незворотності поступу, заснованого на принципах прозорості, доброчесності та ефективності

Ми згуртуємо дієвців культури – змінотворців, свідомих необхідності якісних перетворень.

Ми часто співпрацюємо, спільно творимо сенси, розділяємо спільні цінності. Але, як показує досвід останніх років, цього недостатньо. Ми маємо масштабувати досвід самоорганізації на рівень напрацювання політик.

Ми потребуємо компетенцій, досвіду, сміливості та енергії один одного.

Ми закликаємо всі спроможні ініціативи та інституції долучитись до загальноукраїнської мережі координації та взаємодопомоги задля розробки, адвокації та комунікації змін у сфері культури, яких ми прагнемо.

Ми розділяємо спільні цінності – прийшов час артикулювати спільні інтереси.

Культуру не можна узурпувати.

Її не можна поставити на службу політичній кон’юнктурі.

Вона рівною мірою належить усім.

Джерело