Українські вчені обрахували, наскільки дохід залежить від зросту. З’ясувалося, що двадцять додаткових сантиметрів здатні подвоїти прибутки - щоправда, це стосується тільки чоловіків. Цікаво, що сучасних розмірів вони набули зовсім нещодавно - протягом багатьох тисячоліть люди за розмірами скидалися на сьогоднішніх дев’ятикласників.

Про те, чому зростаємо - і чи є межа - 28 вересня йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Найбільша в Європі колекція кісткок зберігається у київському інституті археології - понад двадцять тисяч скелетів. Вік тих, хто в коробках, сягає п’яти тисяч років.

Олександра Козак розкладає й підбирає - в кожному скелеті - дві сотні кісток 

Зріст визначається по довжині довгих кісток. Обрахунки вчені роблять за спеціальною формулою - але й без неї різниця очевидна навіть на одній кістці - жіноча -1.52 см, а чоловіча - 1.55 см.

На початку людства цей зріст був цілком нормальним. Жінки зростали вдвічі повільніше за чоловікІв - і процес цей був нелінійним. У межах епох коливання залежали від міграції і принципів відбору. Найнижчими українці були в тринадцятому сторіччі.

"В Західній Європі в середньовіччі перші діти завжди лишалися спадкоємцями – народжували далі дітей і продовжували справу батьків – а вже другій діти йшли в військові, гинули. Перші діти завжди нижчі, а другі народжуються нижчими – тому середній зріст в Європі, він зменшується", - пояснює фахівчиня.

Приміром, Леся Українка на той час вважалася досить високою – вона була зростом 165 сантиметрів. Це на п’ять сантиметрів вище за Мікеланджело.

Місяць тому вчені прорахували зріст славетного італійця Мікеланджело за розмірами взуття, знайденого в його будинку. З’ясувалося, що Сикстинську капелу він писав у тринадцятеро вищою за себе.

Найстарішій українській кольчузі - дві тисячі сімсот років. Залізні пелюстки нашиті на шкіру. Поруч - реконструкція скіфа в обладунку. Це Саратей – реальний Скіфський ватажок. Саратея зробили двометровим, аби з нього не сміялися школярі під час екскурсій. Але реальний власник історичної броні не доходив би манекенові й до грудей.

В межах тисячі років змінилося мало – як скіф був метр 60-65, так і киянин - метр 60, метр 65. У сучасне представницьке військо їх би не взяли.

Останнім часом вимоги до солдатів знизили - простіше з одягом і з підбором офіцерів, які мають бути не нижчими за варту. Зріст має бути не менше 182 сантиметрів.

Держстат рахує середній зріст українців тільки останні півтора десятиріччя. І за них жінки - не змінилися взагалі - метр шістдесят чотири, а чоловіки стали вищими лишень на сантиметр.

Водночас за світовими мірками українці вважаються доволі високими. Найвищі ж парубки живуть у Норвегії, найнижці - в Лаосі.

За останні сто років українці виросли найбільше за всю історію - на цілих 8 сантиметрів. Але, на думку генетиків, у майбутньому європейці вже не витягнуться. Бо головний спонсор людських сантиметрів - якість харчування. Наскільки вона впливає на зріст, видно з прикладу двох Корей. Середня різниця в зрості тамтешніх жителів - вісім сантиметрів 

"Гени, насправді, лише на 10-15 відсотків лімітують наш зріст. Якщо ви візьмете сільську людину позаминулого сторіччя, перенесете її в сьогодення та гарно нагодуєте – вона також виросте високого зросту – це умови харчування і прац", - говорять фахівці.

Цікаво, що сьогодні це працює й навпаки - умови харчування теж залежать від зросту.

Американські вчені говорять, що із кожним сантиметром зросту чоловіків їхній річний дохід зростає на тисячу доларів.

Демограф Юрій обчислив таку залежність для України - ось вона: чим вище чоловіки, тим в них також зростає дохід. В Україні з кожними 10 сантиметрами річні доходи чоловіків зростають на 7-8 тисяч гривень. Серед жінок залежності від зросту фактично немає.

Читайте також:

У Держстаті назвали розмір середньої зарплати в Україні: у яких регіонах та сферах найбільші заробітки

8 тисяч на мрію: чи допомогли щомісячні дармові гроші здійснити бажання жительки Черкаської області

Як пандемія коронавірусу змінила ринок праці в Україні: головні тенденції 2021 року

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.