Скандал із провалом операції щодо затримання російських найманців з ПВК “Вагнера” з різною інтенсивністю триває уже більше як рік. З плином часу та появою нових деталей цієї історії, офіційна позиція влади щодо провалу однієї з найбільш зухвалих спецоперацій українських спецслужб змінювалась від “ніякої операції не було” до “ну воно якось само зламалось”. Спробуємо відновити хронологію подій, з огляду на те, що з початком роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради влада фактично перейшла від стадії заперечення до стадії “торгу”.

Прелюдія

Почалось все з затримання 29 липня 2020 року 32 найманців з ПВК “Вагнера”, щоправда, не в Україні, як планувалось, а білоруському санаторії. Ще один найманець до санаторію не доїхав, але також був затриманий білоруськими спецслужбами. Розгорівся скандал, в Білорусі заявили, що бойовики прибули для дестабілізації країни під час виборів і терміново скликали засідання Ради нацбезпеки, однак на цьому етапі про участь української розвідки не йшлось, принаймні публічно. Проте, уже було відомо, що мова саме про членів ПВК “Вагнера”, які воювали на Донбасі.

Зокрема, принаймні деякі з членів цієї групи були причетними до збиття малазійського Boeing МН17, Іл-76 поблизу Луганського аеропорту, АН-26 під Луганськом. Як повідомляли ЗМІ, за планом спецоперації бойовиків найняли нібито для охорони нафтових свердловин у Венесуелі. Під час вербування вони під запис дали свідчення про скоєні злочини на території України, вважаючи, що демонструють “роботодавцю” рівень “кваліфікації”. Після приїзду до Мінська бойовики мали сісти на літак до Стамбулу, який би екстрено приземлився у Києві (агент СБУ повинен був зімітувати проблеми зі здоров’ям, які б вимагали негайного приземлення), де “вагнерівців” затримали б українські правоохоронці. Серед 33 осіб, затриманих в Білорусі, були 28 бойовиків, яких мали затримати в Україні. 9 з них були громадянами України, 11 були внесені у базу “Миротворця”.

Після того, як усе пішло не за планом, Офіс генпрокурора заявив про оголошення затриманим в Білорусі бойовикам підозр за статтею 258-3 КК України (участь в терористичній організації) та надіслав до Білорусі запит про передачу їх Україні. Однак, режим Лукашенка уже через кілька днів оголосив про те, що затриманих передадуть Росії.

Скандал набирає обертів

Інформація про те, що йдеться не про випадковий успіх білоруського КДБ, а про “злив” інформації щодо планів українських спецслужб, з’явилась у ЗМІ за три тижні після того, як “вагнерівців” затримали в Білорусі. Як повідомлялось, “злив” стався після того, як плани операції озвучили на нараді в Офісі президента. Зокрема, йшлося про те, що в ОП просили відкласти операцію, хоча “вагнерівці” уже були зареєстровані на рейс до Туреччини, який мав здійснити екстрену посадку в Києві, де їх і затримали б. За результатами наради завершення операції відклали з 25 на 30 липня 2020 року, а 29 липня бойовиків раптово “впіймало” білоруське КДБ. З появою цих деталей почався новий виток скандалу – у якому суспільство обурювалось вже не діями Олександра Лукашенка, а зажадало відповідей від української влади і передусім – правди про те, що ж насправді відбулось влітку 2020.

Підігріло скандал і раптове звільнення з посади очільника Головного управління розвідки Міноборони генерала Василя Бурби, який, як повідомлялось, звинуватив у провалі спецоперації присутніх на тій самій нараді в ОП, серед яких називали президента Володимира Зеленського, очільника ОП Андрія Єрмака, першого заступника секретаря РНБО і очільника комітету з розвідки Руслана Демченка, заступника голови ОП з питань оборони Романа Машовця. Згодом з’явилась інформація про те, що сім’ю генерала виселили з житла та прибрали держохорону (останнє у поліції спростовували).

Сам же Андрій Єрмак спочатку усіляко заперечував сам факт підготовки спецоперації. За його словами виданню “Лівий берег”, вся історія про провал операції ГУР МО щодо “вагнерівців” була запущена російським виданням “Комсомольська правда” і “виглядає як добре продумана та спланована дезінформаційна кампанія”. Також очільник ОП заперечував, що він просив перенести спецоперацію, нібито, через обмін полоненими. Ця позиція згодом буде повторена його радником Михайлом Подоляком у кількох ЗМІ, попри те, що факт проведення і провалу операції був підтверджений кількома незалежними джерелами.

Про вкид “Комсомольської правди” розповідав і президент Зеленський, називаючи історію про планування подібної спецоперації – маячнею. Так само від участі у спецоперації відхрестились і в СБУ, назвали інформацію про її підготовку “фейком та інформаційним вкидом, який має на меті нанесення шкоди Україні”.

Невдовзі у Верховній Раді була зареєстрована петиція, щодо створення тимчасової слідчої комісії з розслідування можливої державної зради у справі “вагнерівців”. Її створили родичі українських військових, загиблих у війні з Росією, зокрема, Віталіна Тарасова – вдова Костянтина Могилка, Героя України, командира літака АН-30Б, який був збитий російськими найманцями в червні 2014 року. Попри небажання монобільшості взагалі торкатись цього питання, петицію все ж заслухали, але ТСК одразу створити не вдалось.

Попри те, що на офіційному рівні реакції на скандал практично не було, а та, яка була, нагадувала швидше спроби “заговорити” тему, інформація про зірвану спецоперацію української розвідки почала з’являтись в іноземних ЗМІ. У березні 2021 року польське видання Rzeczpospolita опублікувало матеріал про те, що СБУ та ГУР МО протягом кількох років збирали інформацію про найманців ПВК “Вагнера” та готувались до їх затримання. Журналісти звернули увагу і на мовчанку української влади та спроби якось відволікти суспільство від теми провалу спецоперації.

Приблизно в той же час Київ відвідав Христо Грозєв, журналіст-розслідувач організації Bellingcat, яка проводила власне розслідування щодо “вагнерівців”. Повідомлялось, що очільник ОП Андрій Єрмак спочатку сам запропонував Грозєву зустрітись та надати позицію Банкової щодо ситуації, а потім відмовився від запропонованої ним же зустрічі. Журналіст Юрій Бутусов заявив, що в ОП намагались вплинути на роботу Bellingcat та зміст їхнього розслідування через урядові структури Великої Британії, однак, вочевидь, невдало. Інформація щодо намагань ОП заблокувати розслідування Bellingcat через іноземні спецслужби була опублікована і в інших ЗМІ. Втім, у владі продовжили зберігати мовчання щодо скандалу.

Небажання влади розслідувати провал спецоперації української розвідки знайшло підтвердження у листуванні нардепів “монобільшості”, яке зафіксував кореспондент #Букв. Депутатам роздали вказівку “провалити” голосування щодо створення Тимчасової слідчої комісії для розслідування провалу спецоперації, натомість підтримати створення іншої ТСК, з більш “розмитим” спрямуванням. Подальші голосування завершились саме так, як було наказано в оприлюдненій фотокором #Букв “інструкції” – постанова щодо створення ТСК для розслідування провалу з “вагнерівцями” була провалена, натомість набрала необхідну кількість альтернативна постанова від “слуг”.

Зміна концепції

Поступовий перехід від позиції “нічого не було” до позиції “це не ми” став помітним з інтерв’ю Володимира Зеленського журналістці телеканалу “1+1” Наталії Мосейчук. Президент роповів, що спецоперація таки була, але вона, мовляв, була “не наша”. За словами президента, Україні ідею цієї спецоперації “нав’язали” та “затягували в цю ситуацію”. Запам’ятайте слова глави держави, вони стануть у нагоді трохи згодом.

Затягування з розслідуванням провалу спецоперації та намагання представників влади зробити вигляд, що нічого не сталося призвели до поступового переходу скандалу зі сторінок ЗМІ у протести. Під Офісом президента відбулось кілька акцій, учасники яких уже напряму звинуватили владу у “зливі” спецоперації та роботі на Росію.

Втім, активно реагувати на проблему представників Офісу президента змусили не протести, а публікація видання CNN, у якій йшлось про те, що спецоперація щодо “вагнерівців” не лише була, а й лише проводилась саме українською розвідкою, якій надавали підтримку спецслужби США. Крім того, видання фактично спростувало слова Володимира Зеленського, сказані у згаданому вище інтерв’ю Наталії Мосейчук. Зокрема, про те, що операція була “не українською” і “нав’язаною іншими країнами”.

Хоча офіційні канали ОП продовжувати зберігати мовчання щодо теми “вагнерівців” та публікації CNN, радник Андрія Єрмака Михайло Подоляк через ряд ЗМІ заявив, що CNN поширюють меседжі російських спецслужб та наративи російського видання “Комсомольская правда”. Коментар Подоля

Джерело