Вийшла стаття Нью-Йорк Таймс, ну просто вщерть заповнена вдячністю до українського спецназу в Афганістані. Розказують про черговий евакуаційний рейс з Кабулу, як ГУРівці його супроводжують, про деталі складнощів з талібами.

Це якась просто оголтєла пропаганда української воєнщини, я вам скажу! Нас називають «малою, але загартованою в битвах нацією». Згадують, як наші спецпризначенці евакуйовували журналістів в аеропорт столиці уже за талібів, стріляючи в повітря.

Журналіст цитує нашого офіцера – але випадкових цитат не буває: «Більшість країн Заходу, на мою думку, не зроблять чогось, якщо це небезпечно», – сказав він. «Ми живемо з війною сім років, тому наше розуміння того, що є небезпечним, трохи інше».

Це те, про що кажу я і що визнають навіть запрошені автори британського Економіста. У західних країн – дефіцит кадрів для небезпечних операцій по світу. Операцій треба багато, а людей, готових ризикувати, у них обмаль.

І ми маємо використовувати свій потенціал для того, щоб розширяти свою присутність по світу. На спорожніле місце має прийти Україна.

І якщо хтось мінімально розуміється на журналістиці, такі статті – це просто запрошення до цього.