Я добре пам’ятаю ще ті часи, коли в СРСР зі зловживаннями у економічній сфері боролись відділи із боротьби з розкраданням соціалістичної власності. ОБХСС, здається, боялися всі. Він був справжнім каральним органом радянської влади, справи якого в судах отримували навіть розстрільні вироки.

Вже пізніше – у липні 1993 року в Україні було засновано Державну службу боротьби з економічною злочинністю. Потім – були УБЕЗ, СБУ, МВС, податкова міліція, ДБР etc. Всі вони донедавна боролися з наслідками економічних злочинів. Кожен, звісно, по-своєму – як міг.

І лише тепер правоохоронні та силові органи України позбавлені функції розслідування економічних правопорушень. Починаючи із 2021 року все переходить у новостворене Бюро економічної безпеки, яке на відміну від усіх згаданих структур має упереджувати, а не боротися із економічними злочинами. До речі, БЕБ будуть формувати на конкурсній основі і автоматичне переведення співробітників інших органів до Бюро заборонене законом.

Українська економіка у «тіні». Як переконати бізнес перейти на «білу» бухгалтерію?

До слова, вчора, 22 вересня Верховна Рада підтримала правку до закону України «Про Бюро економічної безпеки» та перенесла кінцевий термін запуску органу на 2 місяці – до кінця листопада.

Причини незначної затримки доволі об’єктивні – треба внести зміни до законів, Кабінету міністром прийняти понад 20 постанов, та ще й Верховній Раді ухвалити законопроект №3959 або №3959-1, який дозволить БЕБ повноцінно працювати та виконувати функції.

А ще, звісно, це кадрові процедури. Вони залежать не лише від директора БЕБ Вадима Мельника, а й від уряду, міністерств та інших органів влади, бо саме ці органи надають кандидатів до комісії з конкурсного відбору до БЕБ. Поки що точно відомо, що до складу комісії увійдуть троє від Ради громадського контролю, – Михайло Лавровський, Денис Жело та Ганна Майборода.

Бізнес-середовище, зрозуміло, хоче одного: чітких і зрозумілих правил, відсутність масок-шоу та розуміння того, що будь-який чиновник чи силовики не зможуть більше тиснути на підприємця, вимагаючи для себе «котлєту», або виконуючи замовлення конкурентів. Бо в Україні той, хто лише подумав про початок бізнесу, – вже потенційний порушник законів та правил. Аналітичний підхід допоможе працювати не с наслідками, а саме з причинами.

Більше 20 бізнес-асоціацій, в тому числі Федерація роботодавців України, USUBC, ICBAC, Укртютюн позитивно поставилися до створення БЕБ. Упереджено поставилась лише Європейська бізнес асоціація.

БЕБ, відповідно до закону, має стати аналітичним, а не силовим органом. І запуск Бюро – частина міжнародних зобов’язань України. Вони передбачають відмову від силового фіскального тиску на бізнес.

Я розумію, що в умовах, коли понад 50 відсотків української економіки знаходиться у «тіні», переконати бізнес перейти на «білу» бухгалтерію, складно. Утім, іншого шляху у нас немає. Заможна держава та, де бізнес вчасно і повністю сплачує податки, а контрольні органи - сервіси, які допомагають у цьому бізнесменам. Тому сподіваюсь, що БЕБ саме таким сервісом і стане для підприємців. А держава нарешті припинить грати із ними у «кішки-мишки».

Джерело