На місці реконструкції дороги у Львівській області знайдено тисячолітній залізоплавильний горн. 

Як повідомляє Укравтодор, під час робіт на маршруті Жовква – Камянка-Бузька археологи дослідили сім давніх поселень. Особлива знахідка науковців – залишки залізоплавильного горна, якому понад тисячу років.

Дорога між містами Жовква та Кам’янка-Бузька (давня назва – Кам’янка-Струмилова) була частиною одного з найдавніших історичних торгівельних шляхів, які вели з Галичини на Волинь, а у ХV-ХVІІ ст. тут проходила північна ділянка великого "Чорного шляху" – караванної дороги, яка починалась на землях Османської імперії та вела через Поділля, Галичину і Волинь до Перемишля і Замостя.

Артефакт залишило населення слов’янської райковецької культури, яку пов’язують з племенами ранніх слов’ян – дулібами та білими хорватами. Археологам вдалось розкрити непогано збережену плавильну камеру з каналом для витікання шлаку.

"Залізоробне ремесло в ті часи було добре розвинуте і зосереджувалось поблизу родовищ болотної руди. Для слов’ян було характерно облаштовувати невеликі горна, що забезпечували потреби одного чи кількох поселень. Найчастіше місцеві металурги самі займалися видобуванням руди на болотах, її збагаченням, випалом деревного вугілля та попередньою обробкою металу. Регіон поблизу нинішнього села Блищиводи має розлогі заліснені болота, тож, очевидно, тут було чимало таких ремісників", – сказав археолог Рятівної археологічної служби Олександр Сілаєв.

У давнину цей регіон був густо заселений. Поселення тут існували майже безперервно - починаючи з епохи мезоліту до нового часу.

Нагадаємо, у селі Івківці, що у Черкаській області, археологи знайшли чотири намистини у вигляді жуків-скарабеїв та єгипетського бога Анубіса. Важливо зазначити, що єгипетські артефакти вчені знайшли на розкопках слов’янського могильника 1-2 століть нашої ери.

А на трипільське поселення, датоване приблизно п’ятим тисячоліттям до нашої ери, натрапили учасники археологічної експедиції поблизу Голоскова Кам`янець – Подільського району.