У першій частині інтерв'ю з колишньою главою Нацбанку Валерією Гонтаревою «Главком» говорив про останні перестановки в Нацбанку, погрози Коломойського і кримінальні провадження. У другій частині говоримо більше про економіку.
Валеріє Олексіївно, з минулим ми вже трохи розібралися. Давайте тепер поговоримо про майбутнє. Якщо оцінювати зі сторони, не вдаючись у макроекономічні показники, то яка у нас зараз економічна ситуація?
Я вважаю, що ми дуже добре пройшли пандемію, пройшли цю кризу практично непомітно. Банківська система стабільна, прибуткова. Курс стабільний з можливістю зміцнення. Якщо буде багато іноземних інвестицій, то курс буде зміцнюватися. Тенденція до цього почалася ще з середини 2015 го року, коли ми перейшли на гнучке курсоутворення і ввели нову монетарну політику інфляційного таргетування.
Небезпека інфляції?
Так, вона існує. Тому що зараз інфляція вже більше 9%. Раніше мене цей весь паноптикум з Ради Національного банку дуже критикував за нібито неправильну монетарну політику, коли ми йшли до 5%. А зараз, коли вийшли на дев'ять, вони все сидять і мовчать, як зайці.
Я не кажу про те, що в Раді Нацбанку немає гідних людей, але подивіться, кого вони понабирали. Я завжди мріяла про іншу Раду НБУ, там повинні були бути кращі макроекономісти, а не пристосуванці. А тепер і взагалі якихось пройдисвітів стали туди призначати.
А хто, на вашу думку, там на своєму місці?
Не буду хвалити кращих людей, бо якщо похвалю, завтра їх звідти звільнять. Але там залишилося кілька гідних людей.
З ваших слів випливає, що економічна ситуація в країні благоволить нинішній владі?
Ну, ось виходить президент і каже: «Чому МВФ висуває до нас якісь вимоги? Ми така нещасна країна, ми країна у війні». І на цьому місці у мене виникає когнітивний дисонанс. Країна у війні з 14-го року (може, Зеленський цього просто не помічав, не знаю). Причому, я дуже добре пам'ятаю серпень-вересень 2014-го року, коли йшла кривава війна на всіх фронтах – і Іловайськ, і все інше... І ми тоді сиділи в Нацбанку і думали, що ж нам робити: немає армії, рахунки уряду нульові, накопичені дисбаланси величезні, діра в «Нафтогазі» у 100 млрд. І тут приходить Зеленський в 2019-му – у нього резервів 28 млрд, ще пощастило на пандемії – $2,7 млрд зараз отримає від МВФ просто як розподіл квот, поповнять резерви.
Коли я прийшла в Нацбанк, у нас чисті резерви були негативні. Мінус $3 млрд, країна була повним банкрутом, коррахунки порожні, банківська система не очищена. А тепер Зеленський сидить і говорить: «У нас війна!». Так я хочу нагадати, що і сім років тому була війна в реальній, гострій фазі, і МВФ нам дуже тоді допоміг. Всі наші реформи були зроблені завдяки міжнародній допомозі США і ЄС і часто всупереч політичному тиску, коли нас розривали на частини всі олігархічні ЗМІ.
Тому, якщо ми говоримо про економіку, зараз у нас все добре в економіці.
Тому МВФ може нам вже не давати в принципі нічого? Я правильно розумію?
Дивіться, можна взагалі нічого не давати, тому що МВФ $2,7 млрд вже розподілив на користь України, і ми отримаємо ці гроші у вересні. Але ці гроші потраплять в резерви НБУ. А нам же ж гроші потрібні на покриття дефіциту бюджету і виплату боргів. Дірки ж у нас не в НБУ, а в державному бюджеті. В принципі, будь-який транш МВФ можуть поділити і частину направити в бюджет. Але для цього потрібна тісна співпраця з МВФ і політична воля продовжувати робити реформи.
Навіть якщо Зеленський не хоче більше співпрацювати з МВФ і не хоче брати нові транші, він не має права скасовувати незалежність Нацбанку, за яку в 2015-му році ми отримали $1,7 млрд. Він не може скасовувати декларування НАЗК, за яке ми отримали інші транші і безвіз. Якщо ми від усього цього відмовляємося, то, соррі, тоді треба повертати транші, які виділялися нам як стимул робити реформи.
Я вже говорила про це, коли Смолій (голова Нацбанку в 2019-2020 рр. – «Главком») залишив свою посаду і заявив про політичний тиск. Так що ви думаєте? Тоді СБУ видала цілий пресреліз, що хтось там на Заході «розхитує» ситуацію в Україні...
«При хорошому платіжному балансі гривня закономірно буде зміцнюватися»
А, може, тут немає ніякого дисонансу, тому що в серіалі «Слуга народу» персонаж Голобородько посилає МВФ куди подалі. І людям це дуже навіть «зайшло». Тому логіка дій Зеленського недалека від сценарію, прописаного для фільму?
Він же там ще й Верховну Раду розстрілює. Ви думаєте, скоро він монобільшість свою постріляє? (Сміється)
Я все ж сподіваюся, що якщо людина розумна, то вона буде професійно рости. Тому я не хочу порівнювати дії президента Зеленського з його героєм у фільмі. Мені, напевно, це легше вдається, тому що я ніколи не дивилася ані «95 квартал», ані серіал «Слуга народу».
Але, на жаль, дуже багато людей в Україні це бачили. І, як кажуть політичні психологи, на виборах президента обрали саме людину-кіногероя, а не реального політика. І сподіваються, що так само буде і в житті.
Ви знаєте, а я рада, що не обрали старих політиків, які були у списку кандидатів. Тому що нам потрібен був прорив, нам потрібні були кардинальні реформи. Топтатися повільно на місці вже не можна. Наша команда НБУ провела за три роки реальні реформи, справжню деолігархізацію банківського сектору.
Думаю, якби була політична воля, то можна б було за цей час зробити всі незворотні реформи і провести реальну деолігархізацію у всіх секторах економіки. А якщо за п’ять років не були зроблені ані реформа правосуддя, ані реформа правоохоронної системи, при цьому знаючи, що в країні існують продажні суди типу Адміністративного та Печерського, продажні Генеральні прокурори... Чого треба було ще чекати?
Інша справа, хто опинився в листі кандидатів і який вибір потрібно було робити українському народові. Або стара, скажімо так, політична еліта, або артист розмовного жанру. Ну, ще гіпотетично міг бути співак хороший – Славко Вакарчук. Та й він не наважився піти на вибори. Ну ось, з цього списку люди вибрали артиста, в якого повірили. Але, на жаль, він же вище голови не стрибне, бо знання і досвід приходить з роками.
«Стабільність може тривати вічно»
Просто виходить, що ризики за «артиста» є помітно вищими, ніж за старої еліти, коли мова заходить про прийняття рішень з безпеки. Країну можна втратити. Але повертаємося до економіки. Як ви оцінюєте нинішню активність уряду з розміщення ОВДП? Це, з вашої точки зору, необхідні заходи для порятунку бюджету або механізм для штучної емісії?
Поки це не виливається в інфляцію, я нормально до цього ставлюся. Хоча, це вже починає виливатися в інфляцію.
Але 10 млрд грн позаминулого тижня влили через ОВДП...
Поки що нічого особливо небезпечного я не бачу. Але те, що інфляція почала зростати, – це перший такий челендж, через який Нацбанк змушений буде пройти. 10 млрд грн для нашої країни – не така велика сума. Але ставку рефінансування НБУ, звичайно, треба підвищувати і довгострокове фінансування потрібно згортати. Я дивлюся, що зараз НБУ почали це робити, сказали, що «довгого» рефінансу більше не буде, а все, що давали – це пандемічні антикризові заходи.
Зараз нам пощастио, що ми експортуємо метал, а на нього ціна злетіла після пандемії сильно. Плюс – у нас прекрасний урожай. І ми повинні виграти від цього. Щоб це розуміти, не потрібно бути навіть макроекономістом.
Але, тим не менше, всі вважають, що в разі пандемій економіка валиться, і, відповідно, стрибає курс. А зараз виходить, що гривня, навпаки, зміцнюється. З чим це пов'язано?
При хорошому платіжному балансі гривня закономірно буде зміцнюватися.
Скільки така стабільність буде тривати?
Це може тривати вічно, бо ще в 2015 році ми перейшли на гнучке курсоутворення. Гривня може зміцнюватися, а не тільки девальвувати, почуйте мене! Щоразу всі боялися девальвації, а пам'ятаєте, коли гривня зміцнилася до 23 в 2019 році? Причина проста – зайшли нерезиденти з величезними обсягами купівлі ОВДП, заходила валюта в країну, резерви поповнювалися.
Ви пам'ятаєте, як всі кричали у 2014-2015 роках, що Гонтарева обвалила курс. Але ж курс валюти – це просто дзеркало платіжного балансу країни. І якщо там величезні діри і дисбаланси, то курс падає. Це і є ринковий механізм гнучкого курсоутворення –курс нікуди не вилетить, якщо ви не звернете з правильного шляху і якщо Нацбанк буде дотримуватися правильної монетарної політики.
Я бачу більше небезпеки для курсу у втраті незалежності НБУ. Адже під впливом політичних популістів НБУ може знову піти по шляху Януковича, який тримав курс за будь-яких обставин, навіть коли дефіцит рахунку поточних операцій досяг 10% ($16 млрд на рік) і коли на підтримання штучного курсу гривні було витрачено 28 млрд золотовалютних резервів.
