Суспільне Культура опитало чотири українських музеї про те, наскільки у них зросла відвідуваність у цифровому форматі - користувачі сайту та їх профілів, подій у соціальних мережах. Оскільки через пандемію віртуальна реальність стала територією, на якій сконцентрувалась увага культурних інституцій: створені 3D тури, покращилася робота в соціальних мережах, проводяться прямі етери у соціальних мережах та на Youtube.

За даними музеїв, відвідуваність виставок та подій в онлайні зросла, а в офлайні впала практично вдвічі. У Національному музеї у Львові охоплена аудиторія в цифровому просторі вперше перевищила позначку у 1,5 млн. користувачів. Цей показник майже втричі більший, ніж аналогічний у 2019 році.

У Дніпропетровському художньому музеї відвідуваність в цифровому просторі зросла у дев'ять разів. Загальна кількість відвідувачів за 2020 рік – 81 тисяча 300 людей, з них 72 тисячі 730 – в онлайні (у 2019 році онлайн відвідань - 8 тисяч користувачів). Наступний показник: кількість людей, яка прийшла безпосередньо до музею, зменшилась на 40% (2019 – 14,2 тисяч / 2020 – 8,5 тисяч).

Про збільшення відвідуваності в онлайні говорить Хмельницький обласний художній музей, до якого у 2020 році завітали 14 404 людини і 179 тисяч 808 онлайн. "Кожен локдаун для музею – новий етап боротьби за аудиторію", – сказала заступниця з наукової роботи Олена Михайловська. Фізичні відвідування "страждають" не лише тому, що переносяться події та виставки, а й через те, що "навіть коли музей відкриває свої двері після карантину, то на повернення людей до нього йде ще як мінімум декілька тижнів, аби вони знову у свої плани на вільний час вносили відвідини ХОХМ".

Протилежна ситуація у Музеї Ханенків у Києві. За словами комунікаційниці Дар’ї Сухоставець, великий приріст гостей спостерігається на перші вихідні після відкриття установи після локдауна. Потім підйом спостерігається на вихідних перед закриттям на карантин.

Музей Ханенків має один із найбільш активних профілів у соціальних мережах та почав працювати над своїм брендом в цифровому просторі задовго до пандемії: "Музей Ханенків багато років є активним онлайн.

Можемо розглянути ситуацію із онлайн-відвідуваннями сторінок на прикладі Фейсбуку. Приріст охоплення відбувається на початку та наприкінці локдаунів. Найпопулярнішими стають публікації, що стосуються активностей у музеї, що забезпечують пряму (офлайн чи онлайн) комунікацію із публікою. Як ми бачимо зі статистичних даних, охоплення за 2020 рік зросло практично в два рази", – зазначили у музеї. Адже за 2019 рік охоплення було 450 тисяч, а у 2020 зросло до 950 тисяч.

Чи може культура задовольнитися онлайном?

"Музей-в-онлайні" порушив глобальні питання трансформації досвіду відвідування, важливості фізичної присутності людини та твору мистецтва у "живій" експозиції, значення та ролі музею як такого. Десятки конференцій та круглих столів обговорюють питання на кшталт: яка місія музею, якщо від недоступний для відвідування? Адже під час карантину музеї, більшою мірою, перетворились з динамічних публічних та інклюзивних місць на сховища колекцій. Відтак деякі країни в принципі стурбовані питанням виживання культурних інституцій та ризиком розподілу їх спадщини.

Провідний соціолог культури Паскаль Ґілен та філософиня Марліс де Мунк у своїй останній роботі зазначають, що споживання культури потребує офлайн формату.

ЮНЕСКО зробило огляд стану музейного сектору та підготувало звіт за 2021 рік. Організація повідомляє, що важливе місце, яке займає музейний сектор в національних культурних політиках протягом останніх десятиліть, нині перебуває під загрозою, якщо уряди держав терміново не приймуть відповідну політику їх підтримки.

Читай більше

Як українські музеї змінюються і ставлять рекорди з онлайн-відвідувань у часи пандемії

"Всі ці онлайн-стрімінги з виставок страшенно нудні". Інтерв’ю з Паскалем Ґіленом та Марліс Де Мунк

Джерело