У садибі, у Великому Дирчині, краєзнавчий музей, сільклуб та бібліотека. На початку XX століття тут проводили бали та приймали гостей сім’я Олександра та Анни Антіох-Вербицьких. Досліджувала історію родини бібліотекарка Любов Голован.

«Тут зимували тільки наші пани, а на літо сюди приїжджала родина Вербицьких. І вони з Чернігова на підводах везли і фортепіано, і всі свої іграшки. І ціле літо проводили тут».

Дім збудував Олександр – молодший брат Миколи Антіох-Вербицького, якого знають, як співавтора тексту гімну України. Микола автором називав Павла Чубинського, писав, що сам написав два рядки.

Збудували дім у 1903 році. І заклали сад навкруги будинку десь до 10 гектарів.

Краєзнавчий музей, сільклуб та бібліотека: туристична садиба родини Антіох-Вербицьких

Олександр і Анна власних дітей не мали, тому радо приймали гостей, каже нащадок роду Антіох-Вербицьких Марина Кондратенко.

Олександр Антіох-Вербицький був агрономом і ветеринаром, окрім садиби, збудував і церкву, і лікарню, каже Любов Голован.

Любов розповідає, служниця Вербицьких була пов’язана з Макишинською бандою.

«Вона прийшла до них, постукала і сказала, що хвора. Вони відкрили і так увійшла банда. І там, де зараз бібліотека розміщена, там їх задушили, пана зарізали, а бабу задушили подушкою. І всього навсього вони взяли шість срібних ложечок і дві банки варення».

На той час у садибі гостював хлопчик Дмитрик, онук Миколи Вербицького. Йому єдиному вдалося врятуватися. Про ці події він потім написав у листі:

Любов Голован працює в садибі понад 30 років.

«Я у цю садибу у 1985 році прийшла нянею у дитсадок, і як тільки я йду на іншу роботу, вона знов мене вертає. Тут особлива атмосфера, особливий дух».

Більше про цю історію дивіться у нашому сюжеті:

Читайте також:

1800 км за 2 місяці: чернігівський мандрівник планує пройти пішки з заходу на схід України

Джерело