В Україні планують видати другий путівник "Стежками предків", де йтиметься про туристичні маршрути Закерзоння. Про це Суспільному Карпати розповіла голова громадської організації “Вирій” Христина Дубницька.

Туди увійде туристичний маршрут до села Ялин, з якого у вересні 1945 року 711 жителів Ялина (гміна Сянік) виселили до УРСР. Депортовані українці поселилися в місті Калуш, що на Франківщині. Там працювали на калійному заводі. Зі слів учасниці експедиції Ольги Свідзинської, частину хат у селі Ялин після виселення спалили. Відбудова і повторне заселення території розпочали не одразу. Саме вона працює над текстовою частиною путівника.

Дослідниця каже, що після виселення українців залишився храм святого Юрія, який звели у 1835 році. У 1909 році його відвідували 1 800 людей з Ялина та навколишніх сіл.

Храм досі працює як філіальний костел Непорочної Діви Марії — Королеви.

"Однак — це пам’ятка української культурної спадщини. Тож у довіднику зазначатимемо історичні відомості та сучасний стан, наприклад, храму. Це — нагода людям, яких виселили, та їхнім нащадкам дізнатися, чи відвідати рідні місця, а також усім охочим", — розповідає Ольга Свідзинська.

Для роботи над путівником дослідники громадської організації "Вирій" відвідали Сяніцький повіт. Там 14-20 червня під час другої пошукової експедиції за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію приблизно 100 сіл — зниклих та в яких живуть люди.

Адже до середини ХХ століття на землях південно-східної Польщі проживало приблизно 80 % українців. Український інститут національної пам'яті пише, що понад 482 тисячі українців з тих земель примусово переселили до УРСР у 1944–1946 роках.

"Справді, історія, що залишила по собі багато смутку, також залишила багато пам'яток архітектури та мистецтва. Наша громадська організація хоче популяризувати в Україні мандрівки на Закерзоння”, — розповіла Христина Дубницька.

Експедиція Сяніцьким повітом ускладнювалася через обмеження під час пандемії. Зі слів координатора проєкту “Стежками предків” Романа Стрехалюка, було важко відшукати села, яких вже немає 70 років.

"У цьому нам допомагали місцеві жителі, як українці, так і поляки. Також ми користувалися міжвоєнними картами, які допомагали нам локалізувати те чи інше село. За час експедиції ми провели фото-, відеофіксацію та відзняли матеріал для створення туристичних маршрутів українською культурною спадщиною, що збереглася в Сяніцькому повіті", — розповів Роман Стрехалюк.

Наразі триває підготовка друкованого та онлайн-путівника Сяніцьким повітом. За матеріалами пошукової експедиції, у ньому міститиметься коротка інформація про міста, села і пам’ятки, що можна там побачити. Наприклад, у зниклих селах залишилися поодинокі хрести, нечисленні надгробки чи місця, де колись стояли церкви. Проєкт реалізують за підтримки Українського культурного фонду.

Нагадаємо, у 2019 році організація випустила перший друкований та онлайн путівник "Стежками предків: Любачівський повіт".

Що відомо

Молодіжна громадська організація “Вирій” понад 10 років працює над збереженням та популяризацією української культурної спадщини на теренах Закерзоння. За цей час її учасники зібрали базу даних історичних та краєзнавчих матеріалів щодо культурної спадщини тих земель.

Читайте також Дім на перехресті. Історія хати на Франківщині, в якій готували вбивство міністра Перацького Прикарпатське село Озерце: холодні хати і теплі спогади Від палацу до свинарника. Історія садиби Рея Зруйновані і оповиті легендами. Як у Чернелиці дбають про костел та замок XVII століття

Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини

Джерело