Коли два роки тому Володимир Зеленський отримав повноваження президента України, одразу кинувся шукати союзників для швидко перезавантаження «старих» політичних еліт. Першою мала «впасти» Верховна Рада VIII скликання, чергові вибори якої припадали на осінь 2019 року. Проте чекати ще пів року новообраний глава держави із 73-відсотковим рейтингом просто не міг. Тут йому у нагоді став Конституційний суд (КС), який взявся за розгляд президентського указу про дострокове припинення повноважень парламенту і призначення позачергових виборів.
Кінцеве рішення тлумача Основного Закону з’явилося досить оперативно. 20 червня 2019 року, тобто через місяць після інавгурації президента Володимира Зеленського, КС постановив: достроковий розпуск Верховної Ради відповідає Конституції. Тоді ж два голоси за це доленосне рішення віддали судді КС Олександр Тупицький і Олександр Касмінін, призначені 2013 року за квотою президента Віктора Януковича.
Та «медовий період» у відносинах президента та КС завершився, як і власне, почався. Починаючи з жовтня 2020 року, коли Конституційний суд перевернув з ніг на голову антикорупційне законодавство, визнавши частину його статей неконституційними, в офісі президента «оголосили війну» «заколотникам» у мантії. Насамперед під роздачу потрапили «судді Януковича» – Тупицький (перебував на посаді голови КС) та Касмінін. Під ялинку Зеленський видав указ про відсторонення Тупицького від посади судді КС на два місяці, потім ще на один місяць.
Наприкінці березня 2021 року гарант Конституції вдався до екстравагантного кроку – скасував укази Януковича про призначення Тупицького і Касмініна суддями Конституційного суду із формулюванням: «…окремі судді Конституційного суду України, призначені Віктором Януковичем, продовжуючи виконувати свої повноваження, створюють загрозу державній незалежності та національній безпеці України». Із цього моменту конституційний клінч почав набирати незворотних процесів.
Перша перемога Тупицького
Як не дивно, але голова Конституційного суду у цій ситуації перетворився на таку собі «персону нон грата»: з початку нинішнього року працівники управління держохорони не пускають його на робоче місце в будівлю суду; офіс генпрокурора активізував кілька кримінальних справ, одну з яких передали на розгляд Подільському райсуду Києва. Зокрема, Тупицького обвинувачують за ч. 2 ст. 384 та ст. 386 Кримінального кодексу України (завідомо неправдиві показання, поєднані зі штучним створенням доказів захисту, підкуп свідка з метою відмови від надання показань). А віднедавна Тупицькому та його «колезі по нещастю» Касмініну взагалі перестали виплачувати заробітну плату.
Попри темну смугу в житті голови КС він все ж таки може похвалитися маленькою перемогою. Верховний суд 14 липня визнав протиправним та скасував Указ Президента України від 27 березня 2021 №124/2021 «Про деякі питання забезпечення національної безпеки України» в частині скасування указу президента від 14.05.2013 №256 «Про призначення Олександра Тупицького суддею Конституційного суду України».
Позов подав сам Тупицький наприкінці березня. Його аргументи зводилися до того, що чинне законодавство України не надає права президенту скасовувати прийняті ним акти індивідуальної дії. Також позивач наголосив, що закон про національну безпеку України, на який посилається Зеленський у спірному указі, не передбачає ані повноважень, ані права президента скасовувати указ про призначення судді Конституційного суду України. Отже, на думку Тупицького, скасування акту індивідуальної дії після реалізації та виконання після спливу майже восьми років є протиправним.
Представник Зеленського у суді не погодився з позицією Тупицького. Пояснив, що перед тим, як видати указ по Тупицькому і Касмініну, глава держави разом із Радою національної безпеки і оборони України вивчали питання щодо проведення аудиту та аналізу усіх указів експрезидента Віктора Януковича (як відомо, українські суди визнали його винним у державній зраді) за часи перебування на вказаній посаді на предмет виявлення у них рішень, які можуть загрожувати безпеці та інтересам України. Моніторити документи, підписані Януковичем, доручили Службі безпеки. І ось спецслужба дійшла висновків: Тупицький та деякі інші судді Конституційного суду проголосували за рішення від 27 жовтня 2020 року у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції». Внаслідок чого низка норм антикорупційного законодавства втратили чинність, що призвело до дестабілізації соціально-політичної ситуації в Україні, дискредитації держави на міжнародній арені, чим створено потенційну загрозу державній безпеці України. Звідси, робить висновок представник відповідача у цій справі, президент Зеленський діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією.
Поряд з тим Верховний суд не погодився з доводами глави держави. Згідно із законодавством, президент України призначає на посади третину складу Конституційного суду (6 із 18 суддів). Для цього він видає відповідні укази. Далі призначені особи складають присягу судді Конституційного суду і саме з цього моменту заступають на вказану посаду. Іншого ж способу реалізації президентом конституційних повноважень, пов`язаних з формуванням КС, в тому числі й шляхом скасування раніше виданих актів з кадрових питань, Конституцією не передбачено.
«Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача, як на правову підставу для прийняття спірного Указу, на норми пункту 17 частини першої статті 106 Конституції України, оскільки зазначені положення Основного Закону жодним чином не регламентують відносин стосовно формування складу Конституційного суду, а визначають повноваження президента України щодо здійснення керівництва у сферах національної безпеки та оборони держави і кадрових військових питань, які належать до його відання… Указ президента від 14 травня 2013 року №256 «Про призначення Олександра Тупицького суддею Конституційного суду України» фактично реалізований і вичерпав свою дію фактом його виконання у зв`язку з прийняттям Тупицького присяги судді Конституційного суду та вступом на цю посаду з 15 травня 2013 року», – сказано в рішенні Верховного суду.
До того ж, як наголосив суд, Зеленський, видавши спірний Указ, порушив, запроваджені Конституцією та законами України, гарантії незалежності та недоторканності судді Конституційного суду. Адже у статті 149-1 Конституції та статті 20 закону про Коституційний суд чітко виписані підстави і порядок звільнення судді. Щонайголовніше: рішення про звільнення з посади судді КС ухвалює Конституційний суд щонайменше двома третинами від його конституційного складу! А не президент…
