Влад III Дракула, більше відомий як Влад Цепеш був воєводою-князем Валахії. Правив він князівством тричі – у 1448 р., з 1456 до 1462 р. і в 1476 році, на початку османського завоювання Балкан.
Колись князь Дракул (саме так, без "-а" в кінці), усесильний і жорстокий правитель, був дитиною, підлітком, юнаком – сином і братом, який захищав родину доступними йому методами. Але потім щось у ньому переламалося.
Не перший Дракула у роду
Влад ІІ і його діти походили з династії Басарабів. Тому в румунській історії Влада ІІІ Дракулу знають також як Влада ІІІ Басараба – правителя, що захистив румунські землі від османського гніту.
З легкої руки письменника Брема Стокера валахійський господар Влад ІІІ перетворився на графа-вампіра.
Румунські історики вважають князя жертвою історичної несправедливості. Вони переконані, що з легкої руки романіста Стокера на Цепеша звели наклеп і зганьбили його ім'я перед усім світом. Румуни пам'ятають Влада як сміливого правителя, якого вороги називали "сином диявола". Він і справді був дуже жорстоким, але цьому передувала довга кривава історія.
Прізвисько Дракул він успадкував від свого батька, попереднього правителя Валахії – Влада II, який був лицарем Ордена Дракона, тож йому належало носити на одязі зображення цієї міфічної істоти.
Згідно з легендою, Влада ІІ називали "диявол" – через приналежність до згаданого вище Ордену, який боровся з Османською імперією.
Влад II переніс зображення дракона не тільки на одяг. Він почав карбувати монети із його зображенням. Ці гроші швидко увійшли в ужиток, що остаточно закріпило за правителем прізвисько Дракул.
А звідки ж узялося славнозвісне Цепеш? Про це – далі.
Про матір Влада ІІІ Дракула нічого не відомо. Вважається, що в той час його батько був одружений із молдавською княжною Василикою. Однак, оскільки у Влада II було кілька коханок, достеменно невідомо, хто ж із них був справжньою матір'ю майбутнього князя.
Реальна дата народження Влада ІІІ теж суперечлива, але вважається, що він з'явився на світ між 1429 і 1436 роками в містечку Сігішоара. Трансильванія тоді належала до королівства Угорщини. Досі існує адреса, де, за припущеннями, проживала сім'я – нині це вул. Бляхарів, 5 у Сігішоарі. Там юний Дракул жив із батьком, імовірно матір'ю, а також двома братами.
Батьківське виховання зводилося до загартування. Кажуть, спочатку Влад опанував зброю, і тільки після цього – грамоту.
Дитина "в задаток"
Не раніше 1436 року Влада ІІ призначили правителем Валахії, і сім'я переселилася у трансильванську столицю – Тирговіште. Валахія межували з Туреччиною, тож країна часто потерпала від нашестя турецьких військ. Щоб зберегти корону і життя, Влад ІІ Дракул мав сплачувати султанові данину – сріблом і деревом, до того ж господар мусив обдаровувати турецьких чиновників.
Щоб утриматися на троні, Влад ІІ заручився підтримкою турецького султана Мурада ІІ, який зажадав "заставу". Для підтвердження своєї лояльності султану правитель Валахії мав відправити двох своїх синів до Туреччини. Так Влад і його брати стали політичними заручниками.
Так, Влад ІІІ і його брат потрапили до палацу султана. Було їм тоді 14 і 6 років відповідно. У цьому полоні вони провели 6 років.
Щоб показати хлопцям, що буває з непокірними, султан щодня влаштовував на їхніх очах масові страти – палю і розпорювання животів. Для хлопчика-підлітка це стало сильної і невиліковною психологічною травмою.
Кажуть, через пережите в Туреччині саме цей вид страти стане "улюбленим" у нового князя Дракули. Пізніше Влад ІІІ пригадає усі засвоєні уроки – і проти власних підданих, і проти турків.
Початок легенди
Взимку 1446 р. все раптово змінилося. Угорці увійшли у Валахію і захопили її правителя. Батька Влада ІІІ стратили, відрубавши голову, а його другого брата, Мірчу, який був біля батька, поховали живцем – перед цим засліпивши розпеченими залізними кілками.
Про це дізнається султан Османської імперії Мурад ІІ, і збирає війська. У битві з турками угорці програли, а правителем султан призначив Влада ІІІ. Султан допоміг йому і силою – направив йому на допомогу турецькі загони. У 1448 році на валахійській престол сходить юний господар.
і перше, що він зробив, – почав збирати інформацію про вбивство батька і брата. Юний правитель мріяв помститися – і цю ідею він проніс через усе життя.
Угорський полководець, регент Угорського королівства Янош Хуньяді оголошує Влада поза законом, стверджуючи, що той не має прав на престол. Янош зібрав величезні війська, але Влад встиг сховатися в Молдавії. Потім господар–утікач ховається в Трансильванії, звідки його теж виганяють прихильники Хуньяді.
Минає кілька років – і правитель–вигнанець знову в'їжджає до Трансільванії. Він збирає численну армію для боротьби за трон – і знову сходить на престол свого батька. Це правління Влада ІІІ Дракула тривало 6 років – з 1456 по1462.
Влад ІІІ вирішив більше не платити данину турецькому султанові. Хоча правитель Османської імперії свого часу допоміг Владові зійти на престол, але зробити з нього "ручного" князя не зміг. Кілька років Влад ІІІ справно платив данину туркам, зображуючи покірність, а сам тим часом збирав армію – в одну мить князь Валахії відмовився бути "рабом" і вічним боржником султанату.
Звідки взялася легенда про Дракулу-вампіра
Прізвисько "Цепеш" в перекладі з румунської означає "той, хто насаджує на кілок". За життя князя ніколи так не називали – це прізвисько з'явилося 1506 року, тобто через 30 років після смерті Влада. Воно походить від румунського слова ţeapă – "кіл, паля", оскільки Влад ІІІ убив тисячі турків моторошним способом – саджаючи на палю.
Вважається, що таким чином протягом усього свого правління Дракула стратив понад 100 тис. чоловік, більшість із яких були турками – і це зробило його найлютішим ворогом Османської імперії.
1462 року, коли тривала війна між Османською імперією та Валахією, якою правив Влад ІІІ Дракула, Султан Мехмед II утік зі своєю армією, будучи нажаханим двадцятьма тисячами тіл турків, насаджених на палі на околиці міста Тирговіште, столиці князівства Влада. Легенда оповідає, що під час однієї з битв Дракула відступав в довколишні гори, залишаючи за собою полонених, посаджених на палі. Це змусило турків припинити погоню, оскільки султан не міг виносити смороду трупів.
Більше того, кати призвичаїлися садити людей на палю так, що вона виходила в людини під лопаткою, не зачепивши життєво важливих органів, і бідолаха мучився від декількох годин до доби.
Палі слугували не лише для страти ворогів, а й для "виховання" власних підданих, місцевих мешканців, звинувачених судом у розбої, вбивстві, крадіжці тощо. При цьому тіла знаходилися на знарядді страти так довго, що кров повністю витікала через рани і тіло ставало повністю блідим. Саме звідси пішла легенда, що Влад Цепеш був вампіром.
Про те, наскільки його боялися жителі князівства, свідчить такий переказ: Дракула поставив золоту чашу на площі міста Тирговіште. Він дозволив людям пити з неї, але переміщати чашу в інше місце було категорично заборонено. За весь час "експерименту" до золотої чаші не доторкнувся жоден із 60 тис. містян – а більшість із них жили у крайній бідності.
Це дало свої плоди. Кажуть, що мандрівники, які загубили гроші навіть у людному місці, могли повернутися в будь-який день і знайти їх на тому ж місці.
Також Дракула відомий тактикою "випаленої землі" – під час відступу він спалював за собою села по шляху і вбивав усіх місцевих жителів. Подібні звірства творилися для того, щоб солдатам Османської армії не було де відпочивати і щоб не було жінок, яких вони могли би ґвалтувати.
Є ще такий переказ: у спробі очистити вулиці міста Тирговіште, соєї столиці, Дракула запросив всіх хворих і жебраків до одного зі своїх будинків на бенкет. В кінці застілля Дракула вийшов з дому, замкнув його зовні і підпалив.
Влад Цепеш 12 років провів в угорській в'язниці, куди потрапив у результаті зради. Подейкують, навіть у в'язниці від нудьги він ловив мишей і саджав їх на маленькі кілочки. За час ув'язнення погана слава про нього і його жорстокість розлетілася околицями. Коли він вийшов і знову - тепер уже втретє - зайняв трон, люди, які раніше його боготворили, почали панічно його боятися.
Незважаючи на свою жорстокість, Дракула був дуже віруючим і оточував себе священиками і монахами протягом всього свого життя. Він заснував п'ять монастирів, а його сім'я за 150 років заснувала понад п'ятдесят монастирів. Спочатку Ватикан хвалив його за захист християнства. Однак згодом церква висловила своє несхвалення жорстокими методами Дракули і припинила відносини з ним.
Нащадки
Особисте життя Влада ІІІ оповите таємницями: мало що відомо про його коханих. Про коханок, наложниць і дружин Дракули написано багато романів і оповідань, проте зрозуміти, що з усього цього правда, неможливо. Кажуть, у Дракули було дві дружини. Одну з яких звали Єлизавета, яка, імовірно, була трансильванской дворянкою. У першому шлюбі у Влада народився син і спадкоємець – Міхня Злий.
Другою дружиною Дракули була Ілона Сіладьї – дочка угорського дворянина. Вона народила йому двох синів, але жоден з них так і не став правителем.
Його голова стала трофеєм
У 1476 році, під час турецького вторгнення, Влада схопили і відтяли йому голову. Найімовірніше, правитель Валахії став жертвою власних підда
Джерело
