"Лускавки" – прикраси з дутого скла. Такі прикраси часто можна зустріти на старовинних фотографіях.  "Лускавки" почали набувати популярности на території України від кінця XIX століття.

Делікатні, яскраві, іноді вигадливих форм – ці прикраси швидко завоювали серця жінок і стали модними, передає портал "Локальна історія". 

Де ж виробляли ці прикраси? Згадок про місцеві майстерні нема. Як свідчать давні газетні публікації, їх постачали із чеських територій поблизу Судетів у часи, коли Галичина була частиною Австро-Угорщини. Цей промисел започаткували судетські німці.

Прикраси з дутого скла або намиста-

У середині XVI століття німецькі поселенці в містечку Яблонец-над-Нисою почали виготовляти скло й заснували перші мануфактури. Є відомості, що 1750 року в тамтешніх майстернях виробляли скляні намистини, потім фарбували їх у різні кольори й використовували у прикрасах.

Прикраси з дутого скла або намиста-

Ринок скляних намистин та імітацій коштовних каменів переживав піднесення до кінця XVIII століття. Під час наполеонівських війн, революцій 1848 року ця індустрія дещо занепала. Але від кінця XIX століття почався новий етап розвитку. 

Однак все кардинально змінила Друга світова війна. Після неї більшість німців покинула судетські території. Виробництво скляних прикрас у містечку Яблонец-над-Нисою припинили. Тоді Австрія запросила переселених ремісників у місто Енс, і робота закипіла вже там. Прикраси виготовляли, переплавляючи американські коробки від печива й інші алюмінієві елементи. Року 1947 там заснували кооператив Gablonzer. Він діє до сьогодні. 

Прикраси з дутого скла або намиста-

У Чехії цей промисел також не занепав. У XIX столітті жителі поселення Понікла, розташованого неподалік Яблонеца, перейняли технологію виготовлення скляних прикрас. Вони стали дуже популярними. Торік різдвяні прикраси з Понікли ввійшли до списку всесвітньої нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.

Чеська фабрика Rautis пережила всі перипетії XX століття і працює донині. Продає, зокрема, і прикраси з дутого скла. Жінки та дівчата з українських сіл могли придбати такі прикраси на ярмарках або ж у міських крамницях.

Джерело