Минулого року держбюджет України недоотримав 4,4 млрд грн, запланованих як надходження від грального бізнесу. У 2021 році держава знову наступила на ті самі граблі і записала до Держбюджету майже 7,5 млрд грн, які повинні надійти від «ігорки». Але за перші чотири місяці вдалося нашкребти всього 550 млн грн – тобто, менше 8% від цієї суми. Головний «ідеолог» легалізації грального бізнесу в її нинішньому вигляді – громадянин Латвії Борис Баум, що називає себе представником Офісу президента, – вже визнав, що заплановану суму зібрати ніяк не вийде. В ОП, де вважають турболегалізацію грального бізнесу через парламент великим досягненням, – відмовчуються. Ми розбиралися, хто винен в цьому провалі і хто за нього має відповідати.

Ще на етапі підготовки законодавчих ініціатив щодо легалізації грального бізнесу в Україні авторитетні вітчизняні та міжнародні експерти, які пропрацювали в цій сфері не один рік, стверджували: спершу має бути наведений лад у законодавстві, зокрема, параметри податкової бази, що ґрунтувалися б на реальних розрахунках. Другим кроком мала б бути обов'язкова побудова системи контролю грального бізнесу з боку держави. І тільки потім, коли держава отримає нормативний і технічний інструментарій, аби контролювати кожну копійку, що крутиться в «ігорці», відстежувати кожну транзакцію і одночасно контролювати залучення людей до гри, – тільки тоді можна дозволяти операторам відкривати казино, букмекерські контори та зали автоматів. При цьому запускати і рекламувати гральні онлайн-додатки не можна раніше, ніж запрацює офлайн-ринок через очевидний перекіс в бік інтернет-сегменту, що виникне в такому випадку.

Інакше, як попереджали експерти, замість анонсованих стабільних доходів до бюджету і заявлених інвестицій в інфраструктуру, держава отримає жалюгідні крихти зі столу як старих, так і новоявлених гральних «тіньовиків». А замість можливості захистити громадян від лудоманії – тотальне залучення населення до гри на гроші, перш за все, – через гральні онлайн-сервіси.

Але чиновники та депутати вирішили інакше та включили режим турболегалізації. Хоча сьогодні – через п'ять місяців після видачі першої ліцензії – можна констатувати, що всі песимістичні прогнози експертів збуваються. Під виглядом легалізації держава, по суті, узаконила багато схем, які раніше були популярними в тіньовому сегменті. Тільки тепер ділки від «ігорки» можуть робити свої справи абсолютно легально, прикриваючись отриманими ліцензіями. А державний бюджет, замість обіцяних мільярдів, в черговий раз ризикує отримати крихти.

Хто відповість за дірку в бюджеті

У держбюджеті на цей рік закладений дохід за «плату за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей» у розмірі 7,44 млрд грн. Зауважимо, що це тільки «плата за ліцензії», без статті доходів бюджету, яка мала б бути головною: податкових відрахувань від самої гральної діяльності та організації лотерей (принаймні, саме так це працює в розвинених країнах).

Держбюджет – це офіційний документ, букви (та цифри) якого повинні дотримуватися всі. Тобто ті, хто переконав президента в запланованій сумі доходів майже в 7,5 млрд грн з грального бізнесу, зобов'язані її забезпечити. Наприклад, керівник монобільшості в парламенті Давид Арахамія разом з керівником податкового комітету Данилом Гетьманцевим. А на рівні Офісу президента – Борис Баум, який є креатурою та радником заступника голови ОП Кирила Тимошенка.

До слова, на етапі підготовки законопроекту про гральний бізнес обговорювалися і зовсім фантастичні суми – навіть не 7,5, а близько 9 млрд на рік. Наприклад, таку суму в жовтні 2019 року вказувала тодішній міністр фінансів Оксана Маркарова, назвавши її, до речі, «консервативною».

Сьогодні ж головний ідеолог і лобіст турболегалізації «ігорки» з боку Офісу президента Борис Баум раптом змінив свою думку і заявляє, що ніяких 7,5 млрд бюджет не отримає. Звинувачуючи в цьому народних депутатів, які не ухвалили закон про ставки податків на «ігорку». А заодно і Мінфін, який неправильно все прорахував. Виникає логічне питання – а як без цих «дрібниць» можна було взагалі запускати ринок? Насправді, як відзначають експерти, лобісти легалізації «ігорки» могли називати будь-які цифри – хоч 25 або 50 млрд грн. Оскільки все одно всі ці «розрахунки» взяті зі стелі. Наприклад, навіть в держбюджеті на минулий рік,теж фігурувала оптимістична сума надходжень від азартних ігор в розмірі 4,4 млрд грн. Але чи хоч хтось ці гроші побачив?

Це стосується і планів на цей рік: експерти стверджують, що, по суті, вони є фейковими. На це, зокрема, звертав увагу юридичний експерт Українського інституту майбутнього Олександр Чебаненко. Згоден з ним і Микита Бондарев – експерт в сфері GR, публічних комунікацій та грального ринку. Він також вважає, що сума 7,5 млрд є необґрунтованою.

«По-перше, в процесі обговорення законопроекту питання прогнозів бюджетних надходжень було одним з найбільш поширених. Звідки такі цифри? Як рахували? – задається риторичними питаннями експерт. – Відповідей так і не надійшло. По-друге, в країнах з цивілізованим ринком основним джерелом надходжень до бюджету є податки. У нас же поки все зводиться до збору ліцензійних платежів і непрямих відрахувань (нарахування на заробітну плату, податок на виграш). Очевидно, що податки держава не почне збирати, поки не запрацює система онлайн-моніторингу. Доти ринок буде жити сам по собі, а держава взагалі не знатиме його реальних обсягів. Тут важливо врахувати, що якщо держава на цьому ринку не контролює гроші, вона цей ринок взагалі не контролює».

Експерти Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) спробували отримати офіційне обґрунтування закладених в бюджет 7,5 млрд грн надходжень від «ігорки» і направили запити до кількох відомств – Міністерство фінансів, Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, Укрстат, Рахункову палату та Держказначейство. І у цих же відомств поцікавилися динамікою податкових надходжень за період, коли гральний бізнес був дозволений минулого разу, – з 2005 до 2009 року – з надією знайти там співставні цифри. Тільки от жодна з державних структур не змогла надати хоча б якісь розрахункові дані, які б лягли в основу відповідних заявлених параметрів держбюджету на 2021 рік.

Деякі дані щодо надходжень у попередні роки вдалося отримати від Державної податкової служби, (куди перенаправив запит Укрстат) і Держказначейства. Тільки от із наданих ними таблиць випливає, що до заборони грального бізнесу в 2009 році податкові надходження до бюджету від нього були просто смішними: трохи менше 1,4 млн – за 2005 рік, 972 тис. – за 2006-й, 2,6 млн грн – за 2007-й, 2,9 млн грн – за 2009-й. Жалюгідні копійки у порівнянні з анонсованими 7,5 млрд, чи не так?

Справедливості заради, ситуація з місцевими бюджетами була іншою: туди перераховувалися кошти від придбання патентів на гральний бізнес. Тут вже суми у річному вимірі обчислювалися десятками і навіть сотнями мільйонів гривень.

Але і за часів, так би мовити, «розквіту» «ігорки» в Україні, коли автомати були на кожному розі, в перерахунку на нинішній курс доходи від грального бізнесу становили трохи більше 2 млрд, але аж ніяк не 7,5 млрд, і тим більше не 9 млрд грн.

Цікавим є ще один пасаж з відповіді Державної податкової служби – про прогнозні показники доходів від грального бізнесу в розрізі бюджету на 2021 рік. «На 2021 рік Міністерством фінансів України прогнозні показники доходів бюджету від діяльності з організації і проведення азартних ігор і державних лотерей в Україні ДПС не надано», – зазначили у відомстві.

Тому звідки взялися 7,5 млрд – залишається великою загадкою, каже експерт МЦПД Єгор Киян.

«На жаль, з року в рік український уряд продовжує традицію видавати бажане за дійсне, – вважає аналітик. – Відсутність обґрунтувань і відповідей щодо прогнозованих доходів від грального бізнесу дозволяє стверджувати наступне: як і у випадку з приватизацією (коли «малювали» цифри доходу від неї в 20 млрд, а план виконали всього на 1%), зараз «малюють» нічим не підтверджену цифру в 7,5 млрд доходів до бюджету від грального бізнесу. Як наслідок – неможливість виконання цього індикатора може привести до штучного створення бюджетного

Джерело