50% населення Краснопільської громади довіряють офіційним сайтам громади, решта –різним приватним джерелам. Так говорить секретарка селищної ради Ірина Юхта щодо інформаційної безпеки. Звідки дізнаються новини, і чи усьому довіряють мешканці Угроїдів, у матеріалі Суспільного Суми. "Новини дивимося кожен день", розповідає пенсіонерка Галина Алферова про те, звідки у себе в селі дізнається, що відбувається у громаді та світі. Вона мешкає в Угроїдах Краснопільської ОТГ, що за 10 кілометрів від російсько-українського кордону. "У першу чергу новини з газети "Перемога" виписуємо, "Новини Сумщини", дивимося телебачення. В основному увечері, де свіжі новини. Ну, скажу чесно, не всім новинам довіряємо, що кажуть. Хочеться вірити у краще", - говорить пані Галина. Місцева мешканка Олена Осташева розповідає, що зараз у селі обговорюють кампанію вакцинації. "Вакцинувались у нас 10 людей, і ми починаємо розпитувати, як кожен переніс вакцинацію. В когось температура, у когось нормально і починаємо між собою, хто буде вакцинуватись, чи треба. Не всьому ми віримо, як кажуть: "Довіряй та перевіряй". Буває, як кажуть, із газет читаємо, із інтернету, люди балакають там у магазині, десь на базарі щось можна почути", - говорить пані Олена. Зараз у місцевій школі стартувала оздоровча кампанія, тож діти грають та відпочивають. Про те, що таке фейк, розповідають другокласники. "Це щось неправдиве знімають десь, що, наприклад, хтось стрибає з другого поверху - це неправда, там є монтаж. А людина, якщо це спробує, то це неправдиве і може даже загинути", - говорить Дарина Рашевська. Старшокласниці ж кажуть – фейк від правди відрізнити можна, як саме - розповідають. "Оскільки ми живемо в селі, у нас доволі часто виникають фейки, але їм не потрібно довіряти, тільки підтвердженим фактам. Можна подивитися в різних джерелах, порівняти всю цю інформацію, а також можна дивитись інформацію на офіційних сайтах. Соціальний педагог школи Анна Сидоренко розповідає, що із учнями щороку проводять тижні безпечного інтернету, де і навчають, як сприймати ту чи іншу інформацію. "В інтернеті існує безліч ризиків: це і пропаганда різних негативних явищ в молодіжному середовищі, і залучення до різних груп якихось - то ми розповідаємо дітям, як цього уникнути. Був один такий випадок, коли дівчинка звернулася з питанням спілкування в мережі із незнайомою людиною, ми надали допомогу, роз’яснювали, яку інформацію можна про себе говорити, що не можна", - говорить вона. Всього в Угроїдському старостинському окрузі – близько двох тисяч людей. Староста села Віталій Кириченко розповідає про фейк, який поширюється селом про вакцинацію від коронавірусу. "Що у вакцині закладена якась болячка і через рік люди хворітимуть ще дужче, але люди розуміють, що це неправда. Люди вже зрозуміли, що треба вакцинуватись, люди охоче вакцинуються. Хто обирає одну вакцину, хто другу. У нас в Угроїдській громаді близько 50% вже вакцинувались", - каже він. За словами чоловіка, оскільки село знаходиться майже на кордоні, тут на супутникових антенах є і російські канали. "Люди дивляться більшість українські новини, передивляються і російські, і бачать, що там 99% - неправда", - говорить він. У кожного старостинського округу та у громади є власні сайти, на яких, говорить секретарка Краснопільської селищної ради Ірина Юхта, розміщують інформацію про життя громади. Тут можна і поставити питання голові. Також мають сторінки у соцмережах. "Необхідно черпати всю інформацію лише з офіційних сторінок, Як показує практика роботи, як люди реагують на всю ту інформацію, яка розміщується на неофіційних сторінках, 50 % вірять в те, що пишуть на неофіційних сторінках", - каже вона. За дослідженням, які проводились 2020 року в Україні, говорить представник Інституту масової інформації Олексій Захарченко, двоє з 10-ти людей можуть відрізнити маніпуляцію від правди. "Людей запитували як вони можуть відрізнити фейк від нефейка. Насправді змогли визначити лише двоє з десяти. Як на це можна впливати? Тільки навчаннями, тобто роз’ясненнями. Людям треба пояснювати, як сприймати інформацію, що не можна вірити будь-чому. Що може зробити керівництво громади в даному випадку – як мінімум організувати якісь навчання для школярів з медіаграмотності, а по максимуму бажано і для дорослих людей. Бо не розбирається не лише молодь в джерелах інформації, де правда, де маніпуляція, а й старше покоління так само. Є кілька моментів, за якими можна відрізнити досить легко. Це емоційний заголовок і гра на почуттях", - говорить Захарченко. Пані ж Галина на питання про те, як перевірятиме почуте чи прочитане говорить: "Ну, як ми перевіримо, ми за молодими, будемо їх підтримувати.

Інформаційна безпека: як перевіряють новини у селі біля російсько-українського кордону на Сумщині

Джерело