14 травня в Україні вперше вшановують пам’ять людей, які, ризикуючи своїм життям, рятували євреїв під час Голокосту в роки Другої світової війни. Хто ці люди, як їх знаходили та чому багато з них й досі залишаються невизнаними в ефірі Українського радіо розповів старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні Віталій Горобець. Хто такі праведники народів світу, праведники Бабиного Яру та праведники України рятівники Праведник народів світу — це офіційне звання, яке надає держава Ізраїль. Є спеціальна процедура, формальні ознаки, затверджений порядок його присвоєння. В Україні після здобуття незалежності були свої спроби визнати цих людей. У 1989 році фонд Бабиного Яру намагався розшукувати людей у Києві, які надавали таку допомогу. Цим займався тоді відомий дослідник Ілля Левітас. За період його роботи десь 4,5 тисяч людей були удостоєні звання праведник Бабиного Яру. Паралельно Всеукраїнська єврейська рада надавала звання праведника України людям поза київським регіоном — це приблизно 3 тисячі нагороджених, половину з них визнали праведниками народів світу. Хто ж такі рятівники? Ми з цією проблемою стикнулися під час своєї роботи, адже дуже багато людей не були визнаними жодною з цих груп, але їхні сусіди розповіли нам про те, що такі факти порятунку були. Таких людей ми називаємо рятівниками. Ми описуємо детально подібні історії, публікуємо їх, знімаємо короткі фільми. Сподіваємося, що в результаті роботи буде якийсь прогрес і їх хоча б посмертно визнають праведниками. Наразі 2659 громадян України удостоєні державою Ізраїль звання праведників народів світу за порятунок євреїв від Голокосту. Водночас тисячі рятівників досі залишаються невизнаними та невідомими. Хто в час небезпеки рятував євреїв Насправді не було загальної тенденції, яка розрізняла б тих, хто допомагав. Це були люди з різних верств населення, представники з сільської і міської місцевостей. Серед праведників народів світу є люди всіх конфесій, є й атеїсти, чоловіки, жінки і навіть діти. У соціальних, гендерних, національних групах — різні люди, проте їх об’єднувала етика. У той період, коли їм загрожувала розправа, вони подали руку допомоги своїм сусідам. Не потрібно підносити слово “праведник”, щоб воно не вводило нас в оману. Серед праведників є й люди, які не були зразковими радянськими громадянами. Вони просто виявилися кращими за тих, хто в період окупації мав владу. Яких репресій зазнавали українці, які допомагали євреям Звісно, ситуація на території окупованого Радянського Союзу значно відрізнялася від тієї, яка була в окупованій Західній Європі. Наприклад, історик Тімоті Снайдер назвав ці території “кривавими землями”. Адже за порятунок єврея українця гарантовано знищували. Такі приписи були розміщенні практично у будь-якому українському містечку. В експозиції нашого музею є дуже хороший приклад Анастасії Сушко з Львівщини. Вона допомагала одному з євреїв, врятувала його сина Мотю. Проте її та хлопчика знайшли й розстріляли, а згодом про ситуацію повідомили у всіх містах навесні 1941 року. Про їх страту знали всі. Науковці вже напрацювали певну теоретичну базу з приводу мотивів, які були в українців. Можна виокремити кілька основних: по-перше, певною мірою ототожнення себе чи свого життя з ситуацією, в яку потрапили євреї; по-друге, це попередні взаємини, коли сім’ї дружили чи їхні діти. Звичайно, не слід відкидати такі психологічні фактори як батьківський чи материнський інстинкт. Коли у двері стукає мала дитина, то людина не може не відчинити. Релігія, особливо християнські заповіді, мотивували людей допомагати іншим. Про проєкт ”Українці-рятівники. Марафон історії” Це величезна подія в історії нашого меморіалу та й загалом в історичній науці. Вперше на державному рівні відзначається подія, над якою довгий час стояла фігура замовчування. Про порятунок євреїв населенням України не говорили у період комуністичної доби. Можна сказати навіть, що існувала така внутрішня самоцензура, коли такі вчинки не обговорювалися навіть у родині. Треба сказати, що наш музей уже 4 роки займається цією проблемою, ми зв’язуємося з родинами українців, які в той час допомагали євреям, збираємо такі історії. Марафон тривав три дні, завершується він круглим столом. Ми зібрали ключових науковців, які досліджують період Голокосту (33 спікери з усіх регіонів, навіть з Криму), також запросили представників музеїв (8 музеїв), щоб поглибити знання у цьому питанні. До нас, крім іншого, приєдналися один навчальний заклад, а також представники семи родин, які були визнані праведниками народів світу. Всі попередні записи з марафону доступні на офіційній сторінці музею та на спеціальному сайті портрети.com.ua. Там зберігаються всі історії, є банк портретів з усіма документами, з архівами, які нам надали родини. Читайте також ”Ховали її на горищі”,– кропивничанка про порятунок від нацистів єврейської дівчини її рідними Урятувала від розстрілу єврейського хлопчика. Історія «Праведниці народів світу» з Дніпропетровщини Праведники народів світу: що відомо про жителів Миколаївщини, які рятували євреїв під час Голокосту Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected] Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Хто такі праведники світу та як їх вшановують в Україні. Пояснює історик

Джерело