У центрі Черкас на майже чотирьох з половиною гектарах розташоване міське кладовище "Пушкінське", за словами археолога Михайла Сиволапа цвинтарю півтора століття і там похованні відомі історичні постаті, будівничі міста, а також меценати. Це кладовище одне із найстаріших у Черкасах, частина могил вже зникла, розповів археолог та краєзнавець Михайло Сиволап. "Тут лежить мій дід, якого поховали в 1928 році, коли ще тут церква стояла. Першого разу я на ньому побував ще малим, у 76-му році. Тоді на «гробки» було дуже багатолюдно, гарне, ошатне кладовище все у квітах". Тут все застигло ще в минулій епосі – фото на меморіалах, архітектура самих надгробків та імена людей, зауважив археолог. Серед могил – надгробок поховання купця Івана Ярового. Завдяки якому нині функціонує дитячий парк в центрі міста. "У ті часи він був відомий як сад Любові Ярової. Саме завдяки купцеві, замість висоток в центрі кварталу ми маємо цей парк", – розповів Сиволап. Черкасець Олег Меркулов мешкає поруч. Розповів, що з цвинтарем пов’язано багато дитячих спогадів: "Наскільки мені відомо, і мені розповідали, що тут стояла хата. У 30-х роках тут був морг, а після моргу була сторожка. Був сторож, охороняв це кладовище. На ньому було гарно, тут дорогі пам’ятники стояли". Археолог Михайло Сиволап віднайшов тут і братську могилу поліцейських, які беззбройні загинули від рук злочинців в 1914 році. Донедавна на цвинтарі ще виднілися і чотири могилки робітників, які загинули наприкінці 50-х років під час будівництва черкаського мосту. Та нині вони заросли бур’янами. "Четверо чи п’ятеро могилок в одній огорожі, поверх якої був перекинутий зварний міст. На жаль, могила не збереглася, очевидно, що ніхто за нею не доглядав, це мабуть були люди не місцеві", – зауважив краєзнавець. Зараз кладовище закрите, людей не ховають на ньому 58 років. Цим місцем останнього спочинку нині опікується комбінат комунальних підприємств, гповідомив його директор Анатолій Бейн. "Тут поховано багато людей, це кладовище займає 4,4 гектара. Є багато могил, як ніхто не відвідує, але наші працівники протягом року приходять сюди і прибирають сміття". Зі слів краєзнавця, цвитнар міг би стати черкаським "Личаківським кладовищем". "Звичайно що немає таких особистостей великого масштабу як у Львові, бо міста різного плану. Ми були лиш повітовим. Але, якби ми краще вивчили вклад тих людей, які тут лежать, історію цього кладовища, ми б могли зробити не просто зелену оазу, а окрасу міста. Не так багато залишилося у нас історії. І це останнє найдавніше кладовище, яке залишилося в місті". Сучасні пристрої можуть знайти і зовсім зрівняні із землею могили, аби зберегти історію і пам’ять про тих, хто тут похований, зауважив Сиволап. Повне відео: Авторка Тетяна Рева Читайте також Археологічні експерименти: на Черкащині відтворюють ремесла залізної доби Як 100 років тому: черкаські майстрині створюють автентичні весільні віночки Міжнародну виставку сучасного мистецтва "Антракт–XVII" презентували у Черкасах