Патріотом та надійним другом згадують військового із Полтавщини Юрія Опришка, який помер після поранення на Донбасі. Чоловіка поранив снайпер. Місяць воїн лікувався у шпиталі, проте врятувати його не змогли. 10 травня із загиблим попрощалися у Кременчуці, а поховали у селі Ялинці, де він народився та проживав. Біля Свято-Миколаївського собору у Кременчуці військові та близькі зустрічають автівку із домовиною Юрія Опришка. 43-річний воїн помер у госпіталі після того, як його поранив снайпер. Попрощатися із військовим прийшли побратими, близькі та місцеві жителі. Після панахиди домовину перевезли у село Ялинці. Тут Юрій Опришко народився і проживав. "Дуже веселий він був. Дитинство з ним ми провели разом. Товаришували, як у селі буває. І корів разом пасли, і по господарству поралися. Поганого за героя Юрія нічого не можу сказати", - говорить друг загиблого Олександр Драпчак. Служив на Донбасі чоловік двічі: 2015-го пішов по мобілізації, а 2019-го – по контракту зі Збройними силами. Мав позивний «Боня». "Він був вдома рік чи два. Робив тут, потім вдруге одружився. Родилася в них донечка. Родина гарна. Два роки тому продовжив службу та підписав контракт. Служив у штурмовому батальйоні «Айдар», куди прийшов добровольцем", - розповідає сусід загиблого Василь Сивокінь. "Одразу ми потрапили на навчання. Туди приїхав командир набирати людей в «Айдар». Стояло три тисячі чоловік. Він говорить: «Ми стоїмо на передовій і воюємо. У нас гине дуже багато людей. Хто дійсно хоче не зарплатню отримувати, а батьківщину захищати?». Нас вийшло 30 людей, Юра один із нас. Він пішов за ідею, а не через гроші. Він був дуже відданий. Про таких кажуть – йдуть найкращі. Загинув в останній день. Якби ще один день дослужив, вийшов би на полігон – і все, додому на дембель", розповідає побратим загиблого Олександр Павперов. Наскрізне поранення у потилицю від ворожого снайпера чоловік отримав 9 квітня поблизу Старогнатівки на Донеччині. "Він потрапив до шпиталю, а через місяць загинув. Боровся за життя до останнього. Місяць намагався одужати, але, на жаль, серце не витримало. На нього завжди можна було покластися. Він був не лише моїм підопічним, а й досить хорошим другом", каже командир роти 24-го окремого батальйону «Айдар» Максим Павленко. Максим Павленко каже: увесь час у госпіталі з Юрієм була його дружина. Крім неї, у чоловіка лишилася мати та двоє дітей – чотирирічна донька та двадцятирічний син. "Дзвонив він мені з госпіталю, як у Львові лежав. Казав: «Діма, синок, приїжджай. Я у госпіталі». Два рази повторив мені й усе, після того більше нічого не сказав. Людина була дуже добра та хороша. Спокійний, усім завжди допомагав. Ніколи в житті нікому не відмовляв. Захищав нас. Пішов туди, щоб ми жили спокійно та мирно. Дякую йому за це, пам’ятатиму завжди", каже син загиблого Дмитро Опришко.

«Казав: «Діма, синок, приїжджай». На Полтавщині поховали Юрія Опришка, якого поранив снайпер

Джерело