У Горішніх Плавнях, що на Полтавщині, власники дач другий рік намагаються, аби майданчик гранітного кар’єру поблизу них перенесли. Від підприємства до дворів летить пил, а берег озера, що розділяє будинки і виробничий майданчик, фірма засипала гірськими відвалами, розповіла місцева Оксана Бабенко. Перевірки на підприємстві проводили фахівці Держпродспоживслужби та екоінспекції. Останні виявили порушення та винесли припис на їхнє усунення. Та підприємство із цим не погодилося, а тому подало позов до суду. Володимир Мороз прибирає на літній терасі своєї дачі у Горішніх Плавнях. Чоловік два роки поспіль на вихідні сюди привозив онуків, та цьогоріч робити цього не буде, бо із кар’єру, що неподалік, на його подвір’я осідає пил. "Я хочу показати – це за тиждень. А це минулого тижня ми підмітали, оце був цемент. Із цієї веранди ми збираємо щоразу, а потім вивозимо. Його ж нікуди викинути, це ж не чорнозем, а цемент", каже житель садівничого товариства «Дружба» Володимир Мороз. На печі, лавці та обідньому столі Тетяни Кулик також шар пилюки. Сюди він налетів за зиму і нині жінка почала прибирання. "Оце увесь пил. Стіл, де ми обідаємо. З таким їмо шашлик, уху, оце так гостей пригощаємо. І це у нас цілодобово другий рік підряд. Пил мілкий гранітний нікуди не зникає. Вимити її ніякими дощами неможливо, ніякими шлангами", розповідає жителька садівничого товариства «Дружба» Тетяна Кулик. Пил на подвір’я людей летить із «Рижівського гранітного кар'єру», що розташований через озеро від їхніх будинків. Тут добувають граніт, з якого потім виготовляють щебінь. "До 2019 року вони більше працювали ось там. Тобто, основне виробництво було там. З 2019 року вони почали розширюватися і зробили тут новий промисловий майданчик: поставили обладнання дробильно-сортувальне. Тут постійно відбувається відвантаження щебеню. Шум, пил дуже великий", каже жителька садівничого товариства «Дружба» Оксана Бабенко. А майже два з половиною роки тому на цьому місці росли дерева, очерет та біле латаття. Нині ж – майданчик для подрібнення та сортування щебеню. На звернення жителів у міській раді Горішніх Плавнів відписували, що контроль за охороною навколишнього середовища не їх компетенція. "Ось такий пил на полуниці, її неможливо їсти. Ось біла земля. Це усе тріскається, цементується. І усім цим ми дихаємо", каже жителька садівничого товариства «Дружба» Тетяна Артьомова. "Вони нас запевнили, що це ненадовго, що це тимчасовий майданчик. І основне виробництво вони переноситимуть туди, де й було раніше", розповідає жителька садівничого товариства «Дружба» Оксана Бабенко. Та цього не сталося. І після скарги жителів на підприємство з перевіркою приїхали фахівці Держпродспоживслужби. " Коли ми вийшли туди на позаплановий захід, то встановили, що на майданчику, який ми називаємо «Рижівський гранітний кар’єр», існує два суб'єкти господарювання. Через те, що у нас у скарзі вказано один суб'єкт, тому ми перевіряли безпосередньо той об'єкт господарювання, який вписано. Іншими словами – це той об'єкт господарювання, який саме видобуває це каміння для виробництва. А інший суб’єкт господарювання – це окремий майданчик", пояснює головний спеціаліст обласного управління Держпродспоживслужби Олександр Овчаренко. Окремий майданчик – це той, який розташований навпроти будинків. Його, за словами Олександра Овчаренка, фахівці Держпродспоживслужби не перевіряли. "Суб’єкт господарювання, який перевіряли у рамках державного контролю за зверненням до Держпродспоживслужби, то там порушень не виявили. А те, що там було виявлено два суб’єкти господарювання, то там є деякі сумніви. Зараз є нова скарга. Зараз отримаємо погодження і будемо безпосередньо обстежувати і перевіряти той майданчик, щодо якого є скарги щодо запиленості", розповідає головний спеціаліст обласного управління Держпродспоживслужби Олександр Овчаренко. Згідно із довідкою горішньоплавнівського міського управління Держпродспоживслужби, вміст пилу у повітрі перевіряла акредитована фірма. Тоді перевищення не виявили. "Вони не працювали у дні перевірки. І заміри шуму і пилу робили під час непрацюючого обладнання кар'єру. Ми самостійно найняли акредитовану лабораторію з Полтави. Вони приїхали, зробили нам заміри, коли усе це працювало. Отримали показники перевищення норм", говорить жителька садівничого товариства «Дружба» Оксана Бабенко. Крім того, відповідно до державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, захисна зона має становити 1 500 метрів. Та її для кар’єру зменшили, бо за розрахунками іншої фірми від 2018 року, очікувана кількість шкідливих речовин у повітрі та рівень шуму не перевищать норми. А через те, що підприємство «Рижівський гранітний кар'єр», зокрема, встановило нове обладнання, але не отримало висновку про вплив ним на довкілля, держекоінспекція у серпні 2020 винесла припис щодо усунення порушень. "У зв’язку з незгодою з результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду контролю, підприємство звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою щодо визнання дій Державної екологічної інспекції Центрального округу протиправними та скасування припису. Рішенням суду першої інстанції частково задоволено позовні вимоги та скасовано припис. 25 квітня 2021 року Державною екологічною інспекцією Центрального округу подана апеляційна скарга до Другого апеляційного адміністративного суду", пояснює тимчасово виконуючий обов’язки начальника Держекоінспекції Центрального округу Сергій Поліщук. Суспільне намагається дізнатися, чи є у підприємства «Рижівський гранітний кар'єр» дозвіл на викиди забруднюючих речовин у повітря новим обладнанням. Але на прохідній охорона сказала нам, що керівництво нині працює віддалено. Вказаний на сайті підприємства номер – поза зоною. Ми телефонували іще на пів десятка телефонів. Відповів лише один. Зв'язувати із керівництвом кар'єру нас не захотіли. Ми надіслали запит на електронну адресу компанії. "Ми не ставимо собі за мету, щоб кар'єр закрили. Ми вимагаємо, щоб цей майданчик разом із усім обладнанням перенесли якнайдалі від нашого садівничого товариства, якнайдалі від озера Щучого. Щоб вони припинили забруднювати довкілля, щоб вони впроваджували якісь заходи для того, щоб озеро і природу довкола зберегти", говорить жителька садівничого товариства «Дружба» Оксана Бабенко. "Я б рекомендував тут звертатися до прокуратури. Тому що саме прокуратура може представляти і захищати інтереси держави і її громадян. Якщо екоіспекція не виконує свої обов’язки, тоді прокуратура може звернутися до суду в інтересах громадян замість екоінспекції. Впринципі, інших варіантів немає. Якщо зараз їхні права порушують, то тільки суд може захистити і поновити їхні права", говорить юрист Тарас Захаров. Звернутися до суду жителі можуть і самостійно, додає юрист.